50 тисяч полонених у концтаборі Ноєнгамме, що був у Гамбурзі, померли від голоду і холоду, жахливих умов утримання та відсутності гігієни, знущань та важкої роботи. Переважна більшість ув’язнених були із СРСР. Потрапив туди й уманчанин Іван Михайлович Гудзенко. Нині він єдиний ветеран в Умані, котрий був у концтаборі, інформує Вечірня Умань.
Іван Гудзенко потрапив до табору в 1944 році. Тоді молодому хлопцеві було всього 18. Жах, який відбувався з ним далі він пригадує зі сльозами на очах.
- Мене схопили німці неподалік Корсунь-Шевченківська. Ми були серед партизанів. Нас розбили. А мене забрали в концтабір до Гамбургу, -розповідає Іван Михайлович. – Те, що відбувалося далі важко пригадувати. Навколо мене були постійно біль та смерть. Горів крематорій, туди трупів везли штабелями. Люди пачками падали на землю, помирали. Їх прямо на місці обливали соляркою та підпалювали. Інколи ув’язненні відрізали м’ясо з померлих людей і пробували їсти.
Пробувши майже рік у концтаборі молодий парубок Іван вирішив тікати. В нього це вийшло. В березні 1945 року він втік до наших солдатів. А далі пробувши деякий час з ними, зміг повернутися додому.
Почав будувати своє життя. Декілька разів потравляв у аварії. Навіть пережив авіакатастрофу. Проте йому завжди вдавалося врятуватися. Сьогодні Івану Михайловичу 89 років. Хоча на перший погляд йому не більше 70.
- Останнім часом почав хворіти. Вже років 7-8 не ходжу. Щоб я міг самостійно пересуватися мені потрібне інвалідне крісло, - говорить Іван Михайлович. – Дякуючи Сергію Зозулі в мене тепер це крісло є. Нарешті я зможу прогулюватися на вулиці.
Голова Уманського осередку Національної демократичної партії України Сергій Зозуля допомагає інвалідам, людям старшого віку, бійцям АТО.
- Іван Михайлович прожив не легке життя. Надіюся, що це крісло стане для нього справжньою допомогою. Тим більше, що воно перед цим вже допомогло нацгвардійцю Віталю Владиці. Зараз боєць АТО вже може самостійно пересуватися на милицях, - розповідає Сергій Зозуля.
Неподалік Івана Михайловича живе його подруга Галина Олександрівна Нікітіна. Вони знайомі вже більше 40 років. В свої 87 років бабуся вирощує підсніжники, тюльпани та роздає їх людям на згадку про себе. Пересувається Галина Олександрівна за допомогою ходунків.
Сергій Зозуля і їй надав інвалідне крісло. Відтепер старі друзі знову зможуть разом виїжджати на прогулянки.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
