Рік тому на цьому місці буяла «дика» природа без жодного натяку на те, що тут буде красива пристань, оглядові майданчики, вимощені плиткою доріжки і прокладений пішохідний маршрут. Буквально за півроку Тясминський каньйон, що на Кам’янщині, перетворився на затишне і привабливе місце для любителів подорожей. Сюди їдуть туристи з різних куточків країни. Єдине, чого не вистачає, – це готель. Наразі місцева влада шукає інвестора, який займеться цим питанням.
Красу можна зробити і з болота
Зараз каньйон можна обійти навколо по красивих вимощених плиткою доріжках. До кінця минулого року на цьому місці ще було болото і дістатися до води було досить складно. Зараз же споглядати красу можна не прив’язуючись до погодніх умов: після дощу вже не доведеться лізти в багнюку.
Карту пішохідного маршруту можна переглянути ще на початку шляху. На ній позначено відому серед відвідувачів Пушкінську скелю, пристань, оглядові майданчики. А ще для гостей краю облаштували аж два джерела: з одного набирають воду, інше – має вигляд невеличкого гірського струмочка.
На створення цієї краси витратили 7,8 мільйонів гривень, - каже заступник міського голови Олександр Потапенко. – Проект «Тясминський каньйон» був розроблений Кам’янською міською радою спільно з Черкаською обласною адміністрацією і поданий на грант. Відтак, усі роботи по облаштуванню підхідних шляхів до каньйону проведено за рахунок європейських коштів. Наразі вони ще на завершальному етапі, однак через певні бюрократичні моменти дещо «гальмує» питання з проведенням коштів. Втім, залишилося не так вже й багато.
Побачити красу зсередини
Крім пішохідного, є ще і водний маршрут. Разом із екскурсоводом усі охочі мають змогу пропливти вздовж каньйону, помилуватися його крутими схилами та різноманіттям флори. Це місце нічим не поступається іншим у плані краси, тому сміливо може конкурувати з Буцьким чи іншими каньйонами Черкащини.
Неабиякий інтерес у науковців викликає рослинність цих схилів. Тут можна зустріти і характерне для степів різнотрав’я, і рідкісні червонокнижні види. Є і типові для кам’янистої місцевості рослини – чебрець, цибуля подільська, ауринія тощо.
Коли мова йде про Тясминський каньйон, варто б згадати мохи. Невеликі за розмірами і непомітні з висоти людського зросту, але такі важливі для природи рослинки облюбували це місце. На скелястих схилах росте дуже велика кількість їх видів.
Турецька назва і 300 відьом - які таємниці ховає Тясмин
Тясмин бере витік із села Настине Олександрівського району Кіровоградської області. Історія цього села дуже трагічна. Вважається, що дівчина Настя допомагала гайдамакам у боротьбі проти польських окупантів. Коли козаки пішли, поляки придушили повстання і почали заарештовувати всіх, хто був до нього причетний. Настю заарештували і вбили. На честь цієї герочної дівчини назвали цілий хутір. І там є табличка «Тут витікає Тясмин».
Коли Настя була ще жива, у селі встигли викопати криницю, яку назвали Білою. Селяни з навколишніх населених пунктів приїжджали, щоб набрати цієї води, однак із часом криниці почали з’являтися у кожному селі, і про нього стали потроху забувати. Однак те місце таки незвичайне – навіть у найлютіші морози там була вода. Саме звідти, вважають деякі дослідники, і почався витік Тясмина.
Олександр Мушта, який проводить ексурсії каньйоном, говорить — є кілька версій походження назви річки Тясмин. Одна із них - філологічна – про те, що назва походить від турецького «тасма» і означає «нашийник, ремінець». За своєю формою річка така, ніби дійсно охоплює певну територію в кільце, а вже потім впадає в Дніпро.
Є й інша версія, пов’язана саме з каньйоном. Вважається, що річка ніби обіймається кам’яними берегами, тому іноді Тясмин ще називають "кам’янистою річкою".
Ще одна своєрідна гіпотеза стосовно Тясмину базується на тому, що назва пов'язана з ім’ям князя чорних клобуків – Тошмана, в основі якого лежить давньотюркське «тюсмен». Саме так називали посадову особу, яка збирала податки. Внаслідок фонетичних змін з'явилася літописна назва Тєсмень.
Побутує ще одна цікава легенда. У ній сказано, що колись у тих краях жила зла відьма. Її донька закохалася в місцевого хлопця Тяска. Дівчина хотіла з ним одружитися, але відьма заборонила їй це робити. Тоді та прийшла у глибокий яр і стала плкати, поки з її сліз не натекла річка.
До слова, середня глибина Тясмина 3-5 мертрів, місцями 6-7. Основне джерело її живлення - дощі і талий сніг, тому найповноводніша вона зазвичай у дощові періоди. Однак опадів там не вистачає. Всюди у сусідніх селах йдуть, а тут - ні. У цій версії теж не обійшлося без відьом - мовляв, дощів немає, бо надто вже багато їх тут живе. Кажуть, що колись навіть приїжджали екстрасенси, які сказали, що з 12 тисяч населення виявили 300 відьом.
Родом із Льодовикового періоду
Щодо походження самої річки версії теж різняться. Одні дослідники вважають, що свого часу на межі Кам'янського і сусіднього Олександрійського районів упав великий астероїд. Після його падіння утворився кратер, а в кратері налилося озеро. Це озеро проіснувало 8 мільйонів років. І от 2 мільйони років тому звідти стала витікати вода. Так і утворився Тясмин.
Тясмин утворений упротерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років. Стрімкі, майже прямовидні скелі на лівому боці річки піднімаються вгору подекуди на 12-15 метрів.
Багато хто чесно зізнається, що про Льодовиковий період вперше дізнався саме з відомого мультфільму. Однак багато хто досліджував цей період досить давно. Так от - деякі вчені вважають, що льодовик сюди не дійшов, але його діяльність зачепила і сучасну Черкаську область, а саме Кам'янщину. Це і сформувало версію про те, що Тясмин утворився в результаті танення льодовика. Коли той ішов, то прорив великі канали, які в майбутньому стали річкою. А дехто з досідників вважає, що Тясмин утворився із злиття трьох річок в одну саме після Льодовикового періоду.
Туритсам потрібні умови
Красива природа - це добре, але для сучасного туриста важлива і наявність розвиненої інфрастуктури. Тут виникає запитання – де житиме турист, який приїде на це все дивитися.
За словами заступника міського голови Олександа Потапенка, у центрі Кам’янки є приміщення готелю, яке свого часу викупив інвестор, однак будівництво так і не пішло. Наразі громада активно шукає підприємця, який би взявся за облаштування готелю.
Разом із тим, є приємні новини: нещодавно "флот" заповідника нарешті поповнився новими практичними експонатами - троьма двохмісними катамаранами. Відтепер прогулянки по каньйону відбуватимуться ще більш незвично і романтично.
Фото - Facebook Кам'янського державного історико-культурного заповідника
Підготувала Оксана Швед
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
