Вітряки з Черкащини можуть перенести до національного парку

14 вересня 2018, 13:42

Вітряки з Черкащини можуть перенести до національного парку

За останні роки в Україні зникла половина вітряних млинів. На території Черкащини у 2009 році було 16 вітряків, зараз 9. Серед них і млин у Хижинцях Лисянського району. Зараз триває робота над ідеєю створення національного парку вітряків – усі типи млинів зберуть в одному місці, бо вони швидко руйнуються, і скоро можуть зникнути зовсім. Серед них мають бути і млини з Черкаської області. Про це розповів керівник Української млинологічної асоціації Назар Лавріненко, повідомляють "Вісті Черкащини".

 

- Я працював викладачем у Черкаському університеті і запропонував зробити міжнародну наукову конференцію "Історія українського традиційного млинарства". Відгукнулися дуже багато людей зі всієї України, також приїхали науковці із Голландії, Німеччини і Данії. Після конференції заснували Українську млинологічну асоціацію. Вирішили привернути увагу, сприяти відновленню млинів, охороні та популяризації. Створили сайт та журнал про млини. Наразі мало відомостей про них, в тому числі у Лисянському, Звенигородському районах. Можливо, старожили мають інформацію про те, хто і коли збудував їх, - зазначив Назар Лавріненко.

- Вітряні млини, - розповідають старожили, - були досить потужні і могли перемолоти велику кількість збіжжя. Працювали навіть при легенькому вітерці. Якщо він сильно дув, то доводилося повертати, щоб крила не зламалися. Люди спочатку боялися млинів – вважали, що там живе нечиста сила. У народних віруваннях про такі машинерії не йшлося, тому їх боялися. З часом мельники стали користувався особливою повагою громади. Відрізнялися статусом від звичайних людей. Їх слово було законом і ніхто не брався сперечатися, боялися з ними сваритися.

- Вражає, - бідкається науковець, - байдужість людей. Не вбачають в них ніякої цінності. Помалу розтягують на будматеріали чи металолом. У селі Горобіївка Канівського району, наприклад, був випадок, що діти бавилися сірниками у млині й спалили його. У Голландії та Данії стоять млини по 300-400 років. Вони досі працюють, бо їх бережуть і підтримують в гарному стані. Вони порослі мохом, але працюють. Поруч живуть родини, які їх доглядають. Реставрують за графіком, на це оформлюють солідну страховку. Виділяють мільйон євро на млин, у нас й про мільйон гривень мови бути не може.

Вгору