Олександр Шифрін із Луганська переїхав до Черкас, як тільки починались сумні події Донбасу. Тут він організовував концерти, допомагав переселенцям. Чим живе переселенець зараз та як склалася його подальша доля - пише Прочерк.
Найважливішою зміною в житті Олександра стало його повернення до антикварної діяльності – «справи усього життя», - зізнається він.
- Я ніколи не відходив від цього, завжди займався антикваром. Просто спочатку, як тільки приїхав до Черкас, із працевлаштуванням мені допоміг мій гарний товариш, Максим Ткаченко, який займається організацією різних заходів. Я працював з ним – організовував концерти в Черкасах. Дуже вдячний Максиму за це, але для мене антикварний бізнес багато значить. Та і коштів це приносить більше. Хоча організацію концертів не покинув.
У Луганську Олександр мав кілька антикварних магазинів та ломбард. Тут у Черкасах починає з найменшого, при цьому зізнається: багато вирішують зв’язки.
- Зв’язки, не в сенсі знайомств із посадовцями чи чиновниками, а в сенсі друзів і знайомих, які варяться в цій сфері і з якими можна співпрацювати. У Луганську в мене було дуже багато знайомих. Приблизно 90% тих, хто займався антикваріатом у Луганську – переїхали. Зараз підтримую з ними зв'язок і це допомагає налагоджувати бізнес.
Крім роботи та влаштування бізнесу, переселенець не забуває і про домашній затишок. Спочатку разом з родичами знімали одну квартиру на три сім’ї, потім, коли зрозуміли, що в Черкасах вони вже не гості, а постійні жителі – вирішили збудувати власне житло.
- В Червоній Слободі недалеко від Черкас придбали ділянку землі – 15 соток. Поділили на двох із сім’єю брата порівну. Зараз будуємо будинки. З метою економії вирішили будувати з дерева, так дешевше, тим більше, що ліс (дерев’яні буд. матеріали – ред.) на Черкащині недорогий.
Олександр зізнається, аби обзавестись власним житлом довелось використати заощадження, які зробили ще живучи в Луганську. Одна ділянка землі обійшлась двом родинам у 9 тис. дол.
Однак, 48-річний чоловік з Луганська розповідає, що останнім часом став по-іншому ставитись до всього, що має. Ситуація, що виникла змусила переосмислити деякі життєві принципи.
Також луганчанин зізнається, що дуже полюбив Черкаси, а в першу чергу черкащан.
- Коли люди дізнаються, що ми тут не тимчасові переселенці, а залишаємось надовго, то допомагають усім, чим можуть – вже пообіцяли саджанці для саду, приносили продукти, картоплю. Я спочатку ображався, адже здоровий мужик і сам можу себе забезпечити, а потім зрозумів – люди від щирого серця хочуть допомогти.
За словами Олександра, єдине, що його обурює, це відсутність можливості голосувати на місцевих виборах. Він має тимчасову прописку в Черкасах, але все одно отримав відмову на прохання дати йому здійснити громадянський обов’язок.
На питання, чого хоче досягти в Черкасах, скажімо, через 5 років, уродженець Далекого Сходу відповідає:
- Хочу просто нормально жити, добудувати будинок і довести тим, хто не вірить, що фашистів тут нема! Що тут можна говорити російською мовою і ніхто за це не покарає.
Олександр відчуває певний борг перед хлопцями, які захищають його Луганськ, а тому за можливістю допомагає українським солдатам на Сході – возить продукти та необхідні речі і не полишає віри, що незабаром у його рідному місті запанує мир.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
