Повна хата здоров’я, – подружжя черкаських лікарів відкрило в місті крамницю-музей

13 квітня 2018, 13:58

Є у самісінькому центрі Черкас унікальне місце. Тут можна отримати усі „тридцять три задоволення“ одразу. Перше, без сумніву, естетичне. Адже «Медова хата» і своєрідний невеличкий музей, і просвітницький центр, і крамниця здоров’я. Варто лише завітати до цієї гостинної оселі. Присісти за столик, замовити філіжанку запашної кави з хрусткими медовими тарталетками. І вже потім, у цій майже домашній атмосфері, з насолодою роздивлятись навколо себе дивовижні експонати. І не варто дивуватись, що раптом на другий план відійдуть проблеми та покращиться настрій. Адже «Медова хата», яку її господарі наповнили любов’ю, зцілює і заряджає енергією, пише газета «7 ДНІВ Черкаси»

Бізнес, який надихає

Господарі диво-крамниці та засновники невеличкого медового бізнесу черкащани Василь та Тамара Ільченки, як ніхто знаються на темі лікування медом та продуктами бджільництва. Подружжя добре відоме не лише серед пасічників України, а й лікарському середовищі. За фахом вони лікарі-терапевти. І вже 11 років спеціалізуються на нетрадиційних методах лікування, зокрема, медотерапії. Свою справу Василь Іванович та Тамара Миколаївна, між іншим, вважають не стільки родинним бізнесом, скільки справжньою насолодою для душі. Бо переконані — їх справа робить людей, перш за все, здоровішими. А відтак щасливішими і їх самих.

Василь Ільченко свого часу закінчив Вінницький медінститут, а згодом - Інститут бджільництва. Якийсь час працював у черкаському санаторії „Мошногір’я“. Там відкрив кабінет апітерапії, де популяризував застосування продуктів бджільництва з лікувальною метою. Варто зазначити, що ключовим методом апітерапії є використання бджолиної отрути, маточного молочка, перги, воску, прополісу, забрусу тощо. Практикував і в Геронимівському тубдиспансері.

У буремні 1990-ті, коли почалися проблеми з фінансуванням медицини, а на курортно-санаторну справу буквально махнули рукою, Василь Іванович поїхав за обміном досвідом до Болгарії, а згодом почав проводити виїзні цикли лікування продуктами бджільництва в Югославії. Можливо, цей досвід і став визначальним, аби переформатувати улюблену роботу, поєднавши улюблену справу, фахові знання та безмежну любов до всього українського. Так врешті народився майбутній бізнес, цілком матеріалізований в „Медовій хаті“.

— У Сербії я побачив гарний приклад організації подібного бізнесу і дещо адаптувавши його до українських реалій, переніс до Черкас, — розповідає Василь Ільченко. — За кордоном у ті часи був гарно розвинутий малий та середній бізнес, який живив економіку країни. Характерно, у кожній будівлі, де власне розміщувались малі підприємства, верхні поверхи призначались для господарської оселі, а нижні — для артілі. Такий уклад давав колосальний ефект. Політика держави по відношенню до таких артілей базувалась на першочерговій вимозі — не заважати підприємцю розвиватись. Це варте наслідування.

Курс „молодого бійця“ пан Василь пройшов, відвідавши першу в Україні виставку бджолярів, організовану в Печерській Лаврі. Подія спонукала українських пасічників до об’єднання та утворення чогось на кшталт клубу. Якщо перший захід зібрав лише 12 бджолярів, то наступний — 150. Запит був величезний.

Усі ми родом із села

Василь Іванович вважає, що захоплення бджільництвом у нього виникло не на порожньому місці, а передалось у спадщину. Так само, як і почуття патріотизму, що було прищеплене з дитинства, а тепер шанобливо передане вже своїм дітям. Воно стало підґрунтям для зародження ще одного хобі — збирання раритетів. Так хатинка-крамниця, обростаючи цікавими експонатами, швидко перетворилась на міні-музей бджільництва. Чого тут тільки не має — старовинні димарі, солом’яні брилі, величезні кухлі, медогонки, спеціальні ножі для обрізання сот, унікальна картина з зображенням пасічників часів козацтва і навіть механічний і досі діючий німецький міксер часів Другої світової війни. Все це в цікавому обрамленні вишитих рушників. На чільному місці, як водиться — ікона.

Всі ці скарби ретельно збирались родиною під час „експедицій на села“. Дещо просто було подароване, та влучно вписалось в затишний інтер’єр.

— Усі ми родом із села, — каже господар. — Збираючи знаряддя, якими зазвичай користувались бджолярі від діда-прадіда, предмети вжитку, які були в побуті наших предків, моя родина отримувала колосальне задоволення. Це врешті стало вдалим доповненням до головної справи — виробництва меду на власній пасіці.

Мед — всьому голова

— Маючи більше 170 вуликів, ми мали змогу забезпечити себе медом і не лише себе, — продовжив розповідь Василь Іванович. — А ще отримати попутні цілющі продукти.

Окрім меду на пасіці Ільченків, що в літній час зазвичай кочує екологічними куточками Мошногір’я, заготовляєтся забрус, віск, сотовий мед, квітковий пилок, прополіс та прополісний мед, маточне молочко та трутневий гомогенат, а також підмор. Цей жир в тілі вже мертвої бджоли вчені вважають продуктом навіть більш корисним, ніж риб’ячий жир. Лікування підмором є унікальною терапією для діабетиків.

У процесі переробки медових продуктів Ільченки отримують також спиртові настоянки прополісу, прополісні супозиторії та цілющі мазі. А ще виготовляють продукти з личинки воскової молі, що часто використовують для лікування органів дихання.

Через деякий час за власною технологією Василь та Тамара Ільченки почали виготовляти ще й ексклюзивні медово-фруктові продукти, поєднавши мед з яблуками, горіхами, лікарськими травами, пергою. Господарі „Медової хати“ постійно експериментують, працюючи так само самовіддано, як бджоли, та наповнюють полиці крамниці цілющими смаколиками.

Ще одним цікавим напрямом керує господиня. Пані Тамара виготовляє медову косметику: поживні креми, засоби для бані різного спрямування (від сухості шкіри, целюліту та в якості засобу для релаксу).

— Бачите, яку колосальну користь несуть людям бджоли! Завдяки їх праці ми можемо бути і здоровими, і красивими, — підсумовує вона.

 

Довідково: Де знайти "Медову хату"? - м. Черкаси, вул. Гоголя, 239.  Тел.: 096 87 77 960 (консультант Світлана)

Тетяна Балякіна.

 

 

Вгору