Черкаський художник зберіг «ключ» до розгадки походження герба Георгія Нарбута

20 червня 2018, 23:03

Художник Георгій Нарбут відомий практично кожному українцю – і як той, що створив дизайн перших українських грошових купюр 1918 року, і як той, хто промалював перші поштові марки УНР, і зрештою – як той, завдяки кому повернувся Україні у якості герба давній княжий тризуб. Саме з подачі знаменитого художника Георгія Нарбута він з’явився спочатку на грошах, а потім – і на гербі незалежної держави…

Про це інформує "Козацький край".

Оригінальний штрих, який характеризує творчий підхід Георгія Нарбута в геральдиці – це розробка ним особистого герба та гербів своїх друзів. Тиражем всього у 8 екземплярів він створив «Рєстр шести знатним особам», що заснували журнал «Гербовед» – «з показанням герба і вмінь кожного». Незважаючи на жартівливу назву й такі ж описання кожного з гербів, промальовані вони були з усією серйозністю і дотриманням геральдичних правил. Як згадувала дружина художника, Віра Нарбут-Лінкевич, ці герби були тиснені на обкладинці із зеленого сап’яну іменної книжки, виданої кожному співробітнику редакції.

В описанні свого власного герба Нарбут вказав: «Мазепинець полку Чернігівського Глухівської сотні, старшинський син і гербів та емблем живописець». Герб з підковою і трьома мисливськими ріжками, намальований Нарбутом, багато хто з дослідників вважав «вигадкою» художника, даниною тогочасній моді на європейські герби. Те, що герб був аж ніяк не вигадкою, вдалося встановити завдяки тому, що черкаський художник Микола Теліженко зберіг у пам’яті те, як його називав син митця, художник Данило Нарбут, який до самої смерті жив у Черкасах – він називав цей герб «Тромби»…

А «Тромби» – це давній шляхетський герб, до якого в часи Речі Посполитої належало 188 родів, у тім числі – князівський рід Нарбутів. Назва герба перекладається з польської як труби і походить від зображення трьох ріжків-труб, у які сурмили мисливці під час полювання. Згідно легенди, якось, коли великий князь литовський Гедимін був на полюванні, ріжки його мисливців пробудили від сну малу дитину, яка спала в лісі у гнізді орла. Прокинувшись, хлопчик заплакав – так князь знайшов його і забрав до свого замку. Хлопчик з орлиного гнізда, якого назвали Ліздзейка, згодом став верховним жерцем з надзвичайними здібностями…

Мисливські ріжки в гербі «Тромби» розташовані у вигляді трискеля – символу сонця, бігу часу і рівноваги з природою. Трискель – надзвичайно давній геральдичний символ, який був відомий ще в етрусків, та кельтів…

У гербі «Тромби» трискель набув промальовування саме у вигляді мисливських ріжків і після Городельської унії 1413 року серед ряду інших гербів був закріплений за представниками литовсько-руської (української) шляхти. Опис герба, його історію і перелік родин носіїв цього гербу можна знайти в класичних польських гербовниках: герб «Тромби» зустрічається в «Клейнодах» Я.Длугоша, Хроніці Констанцського собору 1414-1418 рр. У.Ріхенталя, гербовнику Золотого Руна, гербовнику Лінценіха, Кодексі Бергшамара та в гербовнику Марка Амброжега. Найдревніша середньовічна печатка Войцеха з Сацина з гербовою емблемою «Тромби» відома з 1385 року.

Цей герб найчастіше описується у польських джерелах як три чорні труби в срібному полі або три золоті труби в блакитному полі. Також часто в описаннях присутні три чорні труби в червоному полі. І тільки в гербі Нарбутів ці труби – срібні у чорному полі. Над щитом – шолом, увінчаний княжою короною, з рукою над нею, що тримає кінську підкову. У гербі «Мазепинця полку чернігівського…» бачимо лише одну відмінну від середньовічного герба деталь: на ньому вже немає руки з підковою – ця підкова розташована на чорному плюмажі.

Цікаво, що у XVIII столітті принаймні двоє знаменитих польських істориків належали до герба «Тромби»: Юстин і Теодор Нарбути. А син Теодора, Людвік Нарбут, був славетним офіцером, який загинув під час Польського повстання 1863 року…

Знаково, що в гербі сучасної української Черкащини, створеному другом Данила Нарбута Миколою Теліженком, як і «Тромбах», теж є давній солярний знак «трискель» – тільки він має вигляд не мисливських ріжків, а колосків хлібного поля…

я сказав:

дуже цікава новина. Якщо це авторська інформація “Козацького краю”, то журналісти просто молодці! Так тримати!!!

Вгору