У вівторок, 30 жовтня, помер легендарний мультиплікатор, відомий український режисер та сценарист Давид Черкаський. Йому було 86 років. Два місяці після інсульту митець пролежав у реанімації, а лікарі боролися за його життя, повідомляє "24 канал".
Його друг Олександр Меламуд до кінця вірив, що Давиду Черкаському стане краще, але того не сталося:
- Пішла легенда. Помер друг, чудова людина, великий майстер. До останнього дня перед хворобою він постійно повторював, що життя прекрасне, – зазначив Олександр Меламуд.
Фото: Про все
Зазначимо, що Давид Янович Черкаський народився у Шполі в 1932 році. Дебютував у 1964 році з фільмом "Таємниця чорного короля". Але славу йому принесли мультфільми "Пригоди капітана Врунгеля", "Лікар Айболить", "Як козаки…" та "Острів скарбів".
Найвідоміші роботи Давида Черкаського:
"Пригоди капітана Врунгеля"
"Острів скарбів"
У цій інтерпретації роман Роберта Льюїса Стівенсона заграв новими фарбами: мультиплікаційні фрагменти змінюються музичними кліпами за участю знаменитих акторів.
Сюжет картини обертається навколо пошуку таємничих скарбів. Фільм "Острів скарбів" складається з двох частин, перша з них - "Карта капітана Флінта" (1986 рік), і продовження під назвою "Скарби капітана Флінта" (1988).
"Лікар Айболит"
Це знайомий кожному з дитинства мультфільм про доброго доктора Айболита, який лікує всіх звіряток і живе під великим деревом, куди приходять всі, кому потрібна допомога.
Найвідоміші цитати митця:
"Не треба ганятися за щастям: просто стань у нього на шляху або ляж, якщо важко стояти, але не ганяйся, бо бачитимеш тільки його хвіст".
"Троєщина - прекрасний тихий район! І мені тут подобається, у мене тут багато знайомих. Нормальні люди - нічого з себе не лаштують. Красиві і неквапливі, що дуже важливо. І якщо ви думаєте, що на Печерську більше інтеліґенції, то дуже помиляєтеся! Справжня інтеліґенція тихо розійшлася по околицях"
"Я нижчий щабель середнього достатку. У мене немає машини, немає дачі. Я можу піти куди завгодно - випити, закусити, повеселитися. Можу купити собі хорошу книгу, піти в театр. Але, наприклад, побудувати будинок - це "вище" потрібно бути"
"Про вік не думаю. Вважаю, що мене життя пощадило. Немає ніяких відчутних хвороб. Я можу ходити, пити горілку... І тішуся з того, що у мене є".
"Мені постійно сняться гори, і що я катаюся на лижах. Причому блискуче - краще, ніж наяву".
"Мені життя подарувало найголовніше - улюблену роботу, на яку я ходив із задоволенням. І вважаю, що це запорука щастя, якщо ти йдеш з радістю, а не відбувати години. Це найбільше щастя моє! А далі все поряд".
"Іноді сльози накочуються. Перші серії взагалі дивитися не можу. Помічаю у "Врунгеля" тільки наші "ляпи"- там піджачок у героя закороткий в окремих моментах, там щось не так, там се не так, там якісь деталі недомальовані. Звичайному глядачеві це не помітно, але я ж створював фільм - я це все бачу".
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
