Відомий український політик і державний діяч Людмила Супрун балотується до Верховної Ради по 198 виборчому округу (м. Сміла, Смілянський р-н, м. Кам’янка, Кам’янський р-н, Черкаський р-н). Людмила Супрун є самовисуваницею. Іде до парламенту за підтримки ВО «Батьківщина». Щоб ефективніше вирішувати проблеми округу загалом та кожної громади зокрема, вона активно зустрічається з людьми в кожному селі та місті свого округу. Про її бачення вирішення проблем округу – далі.
Проблема: боргове ярмо смілян за тепло
Рішення:
– На сьогодні обсяг боргу величезний: на кожного смілянина, навіть щойно народженого, припадає понад 3,5 тис. грн, – пояснює Людмила Супрун. – Вирватися з цього боргового ярма своїми силами сміляни не зможуть. Тут потрібна фахова, компетентна допомога. Саме цьому була присвячена моя розмова в НАК «Нафтогаз Україна». Це – структура, з якою я давно знайома. Свого часу підготувала багато законопроектів для налагодження роботи компанії.
У результаті перемовин механізм допомоги смілянам знайдено. Його вдасться швидко реалізувати. Подібні антикризові рішення для мене – не нові. Наприклад, завдяки моєму втручанню ліквідована заборгованість Запорізької атомної станції перед містом Запоріжжя. Вирішити цю проблему не брався ніхто, адже за потужним енергетичним монополістом стояли інтереси олігархів. Завдяки ухваленню моєї спеціальної законодавчої ініціативи, від НАЕК «Енергоатом» до міського бюджету повернули 90 млн грн. Місто отримало необхідний ресурс для ремонту лікарень, житлового фонду та відновлення стадіону.
Проблема: загроза відключення водопостачання у Смілі
Рішення:
- Через борги КП «ВодГео» перед «Черкасиобленерго» вся Сміла могла залишитися без води, – говорить Людмила Супрун. – Уже наступного дня після того, як дізналася про цю проблему, я зустрілася із представниками «Черкасиобленерго» і домовилася про відтермінування платежу. Однак інша проблема, з якою зіштовхуються на підприємстві, потребує для вирішення значно більше часу. Я поцікавилася, скільки «ВодГео» витрачає на електроенергію? І виявилося, що це 40% витрат. Тому запропонувала інноваційний механізм зменшення витрат – встановлення спеціального обладнання, яке накопичує електроенергію і видає її в нічний час, коли працює система водопостачання в повному обсязі. Це дозволяє зменшити витрати на 40%, що, в свою чергу, дає можливість знизити тарифи на воду. Мені здалося, що саме такого інноваційного поштовху не вистачає на підприємстві. Тепер залишається подолати ще одну проблему – податкові борги, накопичені за попередні роки. Вже розпочали працювати і над її вирішенням. До речі, нинішній директор «ВодГео» раніше працював у Каневі і знає про мої реалізовані там проекти – відновлення Площі визволителів, будівництво пристані біля Чернечої гори. Тобто він може бути впевненим, що всі проекти, за які ми беремося, будуть втілені.
Проблема: занепад села
Рішення:
– Люди зневірилися в тому, що можуть змінити своє життя, можуть зробити, скажімо, гарні дороги, а на Черкащині це – велика проблема, за винятком хіба що обласного центру, – говорить Людмила Супрун. – І я хочу їм цю віру вселити, віру у краще життя. Я показую їм «села майбутнього»: 12 населених пунктів Лисянського району, де проживає моя родина, звідки родом мій чоловік, зокрема, Порадівку і Шушківку. Там є дороги, там створюють музей народно-декоративного мистецтва, там є всі умови для комфортного проживання, там є робочі місця, збудовані храми, школи, лікарні. І перевірити це нескладно.
За майже 30 років незалежності України люди часто довіряли тим, хто приходив до них із різними проектами, але при цьому в усьому мав особистий інтерес. Тепер же я пропоную дивитися на тих, хто працює для Черкащини не заради власного бізнесу, отримання комерційних чи політичних дивідендів, не заради реклами, а заради людей. На тих, хто робить добрі справи від душі, а не для піару, не заради перерізання червоної стрічки.
Проблема: високий рівень злочинності
Рішення:
- Ми пропонуємо запровадити у Смілі програму «Безпечне місто», далі поширити її на інші міста мого округу. Мета цього проекту – відеоспостереження на вулицях міста й аналіз записів із камер із метою наведення ладу в місті, зниження рівня злочинності.
- Ми встановимо камери спостереження, які будуть контролювати, щоб ніхто не крав, не здійснював інших правопорушень, не займався збутом наркотичних речовин тощо, – розповідає про проект Людмила Супрун. – Моя команда готова зробити свій внесок – встановити у Смілі десять перших відеокамер, далі вже – справа за владою. Близько половини українських міст вже розпочали цю роботу. Чому Сміла досі цим не займається? Місцева влада має бути замовником цього проекту.
Проблема: закриття заводів
Рішення:
– Колись Сміла мала з десяток великих заводів, нині ж тут більш-менш працюють лише два, – розповідає Людмила Супрун. – У мене готовий план, як розвивати підприємництво, створювати нові робочі місця, наповнювати податками бюджет, розвивати території. Приємно відзначити, що зараз «Смілянський машинобудівний завод» перебуває в руках людей, які вірять у його розвиток. У заводу є гарні перспективи, адже збережена інфраструктура і обладнання, якого зараз, мабуть, немає більш ніде у світі. Якщо запустити його на повну потужність, то він зможе виробляти унікальну продукцію. Перший крок, який слід робити в цьому напрямі, – залучення інвестицій, налагодження замовлень із урахуванням попиту вітчизняного та європейського ринків. Загалом підприємство за короткий час може перетворитися на сучасний індустріальний парк. І ми вже обговорюємо шлях до цього з керівництвом заводу.
За сприяння Людмили Супрун нині реалізується проект Херсонського індустріального парку. ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» (ХМЗ) – єдине у країні підприємство, яке спеціалізується на виробництві складної сільгосптехніки. Завод має 125-річну історію, але декілька років тому був на межі закриття. Спритні «ділки» вже подумки підраховували гроші від порізаного на брухт обладнання. Але вчасне втручання команди Людмили Супрун зберегло і підприємство, і колектив.
Сьогодні на потужностях «ХМЗ» спільно з фінськими партнерами готуються до серійного випуску сучасного українського комбайна Skif-310 Superior, залучені іноземні інвестиції і створено сотні робочих місць.
Проблема: відсутність роботи
Рішення:
– Черкащина – край, багатий родючими чорноземами, в яких зберігається понад 90 мікроелементів. Вони насичують кожну рослину, кожну ягоду чи яблуко. Саме тому наші фрукти й овочі так смакують. Та можливості землі, її потенційна родючість й кліматичні умови використовують напівсили. Тому хочу запропонувати виборцям ідею, розроблену колективом дослідників і науковців, – спорудження й експлуатацію геліотеплиць, – говорить Людмила Супрун. – Такі геліотеплиці придатні для використання цілорічно. Більше того, ця технологія – це основа нового екобіоземлеробства для вирощування органічних продуктів, які, в свою чергу, здатні суттєво збільшити тривалість життя людини. До того ж, на основі таких технологій можливе створення критого ставка з геліопідігрівом води для прискорення вирощування цінних порід риб мінімум утричі. Теплицю можуть купити кілька сімей, а прорахована прибутковість кожного сімейного господарства – від 300 тисяч гривень за рік. Крім того, такі теплиці дають до 80% економії води. Хочу запропонувати кожному охочому покрокову інструкцію, як стати власником такої теплиці й працювати на себе і на громаду.
Я балотуюсь до Верховної Ради України по 198 округу, щоб кожен житель відчув на собі швидкі та якісні зміни. І нашій команді до снаги їх втілити. Для цього в нас є необхідний досвід, знання, бажання і навіть розроблені проекти законів. Разом зробимо те, що іншим не під силу!
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
