Василь Руденко— водолаз-сапер відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт Аварійно-рятувального загону спецпризначення в місті Черкаси.
Василь згадує, що колись головним наставником у виборі професії для нього став батько. Саме він порадив обрати рятувальну справу. Каже, про вибір анітрохи не шкодує. А наразі й молодший брат Максим теж пішов цим шляхом і вже майже рік також служить у ДСНС.
“Звісно, робота наша не проста. Є й своя специфіка і певні складнощі. Під водою буває дуже погана видимість і відчуття, коли нічого не бачиш перед собою — досить неприємне. На суходолі найважче працювати влітку. Бо на нас ще й важкий бронезахист — дуже спекотно! Але найважче для мене — це довготривалі відрядження, коли доводиться бути далеко від родини. Якось я поїхав з дому, коли моєму синові було 3 місяці, а повернувся — йому вже 5 місяців. Він так змінився, адже в цьому віці діти так швидко ростуть. Шкода пропускати такі важливі миті”, - ділиться рятувальник.
“Але мені подобається моя робота. По-перше, я приношу користь людям. А по-друге, мені подобається відповідальність перед суспільством і перед собою. Вона загартовує”, - запевняє Василь.
“У мене було кілька ротацій в Херсонську та Харківську області. Там ми виконували сухопутне розмінування деокупованих територій: очищали сільгоспугіддя, лісосмуги та лісові дороги. Більш за все мене вразила стійкість місцевого населення. Незважаючи на те, що їх спіткало таке горе, вони тримаються, не падають духом. Більше того — сміються, жартують і зберігають позитивний настрій. Ще й нам допомогу пропонують. Коли у нас поламалась машина, місцевий фермер допоміг полагодити... Тож, і ми також намагаємось завжди бути на позитиві. Так легше і краще працювати”, - емоційно розповідає рятувальник.
Виконуючи настільки небезпечну роботу, важливо довіряти людям поруч. Василь запевняє, що таке питання в колективі взагалі не стоїть — довіра стовідсоткова! А крім того - ще дружні стосунки і підтримка.
"Хоч тут на чергуваннях, хоч на ротаціях — ми живемо разом, працюємо, готуємо їсти, спілкуємось. Все як сім'я”, - каже Василь.
Окрім викликів війни, водолази також залучаються на порятунок людей на воді, пошук потопельників та обстеження дна перед початком купального сезону. Так, протягом травня вони щодня виїжджали на очищення дна для забезпечення безпечного відпочинку людей влітку.
“Бите скло, пляшки, іноді навіть не відкриті, гілки та багато іншого сміття ми дістаємо з дна. А нещодавно метрів за 10-20 від берега знайшли дитячі санки”, - говорить водолаз.
До війни Василь любив відпочивати на морському узбережжі. Їздив на курорти Одещини та Херсонщини. Зараз, як і всі українці, він мріє про закінчення війни, а тоді збирається одразу вирушити з сім'єю на море.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
