Відомий український письменник, політично-громадський діяч Василь Шкляр на своїй сторінці в мережі "Фейсбук" поділився враженнями про місто Черкаси.
- Іноді на зустрічах з читачами чую чудне запитання: "А хіба Ви, пане Василю, з Києва? Я думав (думала), що Ви живете в Холодному Яру чи принаймні в Черкасах". Еге ж, поставив намет під дубом Залізняка і там живу. Влітку. А взимку в печерах Мотриного монастиря. Клас! Але, повірте, мене дуже тішить таке запитання і навіть підіймає у власних очах. Дякую красно! У цьому велика частка правди, - зазначив Василь Шкляр.
Також він сказав, що Черкаси - це не просто назва міста, це ще й національність, бо саме черкасами нас називали чужоземці пів тисячоліття тому.
- І сьогодні місто на Дніпрі зберігає козацький дух своїх предків - бунтівний, волелюбний, пронизаний гаслом "Україна - понад усе!" Те, що Черкаси вже вдруге вручили булаву міського голови Анатолію Бондаренку - це не лише довіра, а насамперед його відповідальність за будучність козацького краю. Коли постійно живеш у своєму місті, не завжди помічаєш, як воно змінюється, кращає, оновлюється, удосконалює власне обличчя. Більше того, нас часто навіть дратують всі оті незручності, пов'язані з реконструкціями і розбудовою. Там перекрито дорогу, там зяє розрита канава, а ген сіріє обридле риштування. Інша річ, коли ти приїздиш до улюбленого міста через певний час і раптом бачиш усі його зміни в цілковитій довершеності. Такими недавно я побачив Черкаси - з новими дорогами, з колоритом давнього міста в гармонії з його модерним шармом. А який тут Дніпро, яка сучасна ваблива набережна! Я ж її пам'ятаю ще зовсім дикою... Їй-богу, я вперше їздив і їздив Черкасами майже без мети - лише для того, щоб надивитися, намилуватися містом, до якого ніколи не був байдужим. Ех, що тут казати: був би молодшим, переїхав би з Києва до Черкас. Майже до Холодного Яру. А може, ще й подумаю. Це місто - моє! - додав письменник.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
