Українські архітектори готові змінити черкаську набережну і відновити «Рибний ряд»

19 квітня 2019, 14:08

 

Українські архітектори готові змінити черкаську набережну і відновити «Рибний ряд»

Архітектори з усієї України розроблятимуть концепції реконструкції черкаської набережної, двох алей в мікрорайоні "Митниця" та пам’ятки архітектури минулого століття "Рибний Ряд". Національна спілка архітекторів України (НСАУ), за підтримки обласних осередків архітектурної спільноти, ініціювала проведення конкурсу «Архітектура змін». У Черкасах до концепції творчого змагання архітекторів України поставились схвально. Більше того, ідея змінити черкаський міський простір настільки сподобалась приватній будівельній компанії «Надія», що вона згодилась виступити одним із головних фундаторів та спонсорів конкурсу. Підтримала конкурс і Асоціація виробників цементу «Укрцемент».

Черкаси — у центрі уваги

Днями в Черкаському Будинку архітектора відбувся колоквіум, під час якого безпосередні учасники конкурсу, — черкаські архітектори та їхні колеги з інших міст, обмінялись думками щодо ідей, які будуть покладені в основу перевтілень декількох черкаських просторів та архітектурних об’єктів. Три із числа 20-ти, запропонованих міським департаментом архітектури та містобудування, визначили спільно з міською владою. Це частина набережної (від Долини Троянд і до Річкового порту), дві алеї в мікрорайоні «Митниця» та пам’ятка архітектури минулого століття, відома, як «Рибний Ряд».

Головний координатор цього конкурсу та інших проектів НСАУ Олександр Барановський пояснив, що на нинішньому етапі мова ведеться лише про генерацію цікавих ідей на рівні концепції. Коли всі ідеї від зареєстрованих учасників конкурсу буде зібрано до купи і журі визначить ті з них, які є більш прийнятними, настане час розробки конкретних проектів та прорахунків щодо їхньої вартості.

— Ми прагнемо залучити до генерування цікавих ідей черкаських архітекторів, оскільки вони більше «в темі», — прокоментував він. — Вийшло саме так, що цього року маємо від міста Черкаси найбільше тем. Ініціатором пропозицій щодо них виступила приватна будівельна компанія «Надія “.

— Вже 15 років ми планомірно займаємось перетворенням міста. Підтримка конкурсу — це наступний крок, — коментує засновник ПП „ Надія “ Андранік Казарян. — У Черкасах є історичні забудови, що мають високу цінність для суспільства. Тож не можна допустити, щоб вони перетворилися на руїни чи стали будівельним сміттям. Потрібно забезпечити сучасні потреби комфортного життя та відпочинку містян. Набережна та алеї, що ведуть від неї та є її „ артеріями “, повинні бути не лише естетично оформленими, а й детально продуманими щодо зручності користування. Зони для прогулянок, дозвілля дітей, молоді та дорослих, занять спортом, облаштовані підходи до пляжів, озеленення — це все мають врахувати у своїх проектах конкурсанти. Як черкащанин  хочу пишатись нашим містом, і як забудовник — зробити свій внесок в розвиток Черкащини. І звісно хочеться, щоб цікаві проекти були втіленні і в інших містах України.

Начальник управління містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації Василь Дмитренко зауважив, що обласна влада підтримує ідею проведення конкурсу, ініційованого Національною спілкою архітекторів України разом з черкаським обласним відділенням спілки. І, звісно, буде залучати черкаських фахівців для участі в ньому.

— Одна із номінацій цього конкурсу — розробка концепції реконструкції однієї із пам’яток архітектури, про яку, на жаль, забували протягом кількох десятиліть ,— будівля «Рибного Ряду», яку ймовірно побудував Владислав Городецький. Вона знаходиться в кварталі Хрещатик-Лазарєва. Нині вона перебуває у такому жахливому стані, що перетворилась на якісь захаращені господарські склади. Наразі ця історична споруда потребує ретельного дослідження,обов’язкового збереження та визначення, що там має бути на майбутнє, — вважає Василь Іванович. — Ці питання неодноразово обговорювались на засіданнях правління Черкаського обласного відділення НСАУ. І спілка архітекторів , і наше обласне управління містобудування буде звертатись до депутатів не лише обласного рівня, а й ВРУ з метою надання фінансової допомоги для реалізації цього цікавого проекту.

У свою чергу головний архітектор міста Віталій Чернуха підтримує конкурс, першочергово в якості генератора цікавих ідей з відчутного перетворення громадського простору Черкас.

Українські архітектори готові змінити черкаську набережну і відновити «Рибний ряд»

 «Рибний Ряд», «Митниця» та черкаська набережна — як їх будуть змінювати архітектори?

— У Черкасах нараховується до шести архітектурних об’єктів, які належать геніальній архітектурній думці Городецького. Один із них, будівля «Рибного Ряду», частково знаходиться на балансі Черкаського Національного університету та частково належить невідомому господарю, якого врешті, сподіваємось, допоможе визначити міська влада, — ділиться своєю думкою координатор конкурсу Олександр Барановський. — Після реконструкції несправедливо забута пам’ятка архітектури має стати великим студентським клубом при комп’ютерній лабораторії університету, яка буде працювати не лише для студентів вузу, але й загалом для всієї молоді міста. Це має бути такий собі підлітково-молодіжний хаб. Сама будівля має послужити потужним каталізатором реконструкції всього архітектурного середовища в студентському кварталі та скласти з нею єдину логічну композицію. На жаль, нині вона використовується, як непримітна господарська споруда. Але має стати родзинкою для містян.

Олександр Барановський розповів, що нині тривають пошуки історичних відомостей про те, який вигляд колись мала будівля не лише зовні, але й усередині.

— Конкурс визначить кілька варіантів, як можна реконструювати цю цікаву пам’ятку, — зауважує він. — Городецький був відомий як гарний стиліст. Часто він підходив дещо по-театральному у вирішенні стилістики інтер’єрів. Ми маємо у столиці як приклад цього цікавий Будинок з химерами. Тому, нам хочеться дотриматись стилістики майстра і при реконструкції  «Рибного Ряду».

Один із учасників конкурсу «Архітектура змін», київський архітектор Сергій Швець-Машкара зізнався, що має велике бажання зробити так, щоб цей дійсно унікальний об’єкт запрацював на потреби молоді Черкас. Він вважає, що будівлю, шириною приблизно 4,5- 5 метрів та довжиною 50 метрів, можна зробити триповерховою — використавши підвал та антресоль, або мансарду. Це, на його переконання, міг би бути доволі значимий для Черкас об’єкт.

— Споруда має стати таким собі студентським «камбузом» та місцем для тяжіння інтересів та хобі різновікової молодіжної громади. Можливо, тут зробити і різноманітні студії для школярів, міні-кінотеатр та невеличке кафе, розмірковує архітектор. — Головне ж завдання для нас — знайти прийнятні варіанти повноцінного використання цієї будівлі. Було б, напевне, добре створити тут музей, де представити, наприклад, історію рибальства на Дніпрі, або ж історію річкового флоту. Є ідея присвятити одну з кімнат будівлі геніальному будівничому споруди — видатному архітектору Владиславу Городецькому. Була слушна пропозиція створити тут музейну експозицію, присвячену пам’яткам трипільської культури, яка позначена саме на Черкащині дуже яскравими археологічними знахідками.

Ольга Петрик , студентка 5-го курсу Полтавського Національно-технічного університету ім. Юрія Кондратюка, зацікавилась черкаською набережною та хоче докласти своїх талантів щодо організації її простору.

— Хотілося щось вкласти своє в сучасну архітектуру країни, — говорить вона про свої амбітні наміри. — У Черкасах я вперше. Вражена красою, масштабом вашої набережної та її ландшафтно-архітектурними можливостями. Хочеться там зробити гарну, комфортну, функціональну, естетичну сучасну рекреацію для відпочинку, занять спортом, активних ігор на повітрі поряд з акваторією. Це зони для купання, атракціони, спортивні та дитячі майданчики, альтанки, невеличкі затишні кафешки. Хочеться, щоб містяни отримали таку чудову набережну та могли запросити сюди друзів та гостей з інших міст.

Молодий архітектор зауважує , що власні ідеї має обов’язково співвідносити з Генеральним планом міста.

Власне перший етап заявленого конкурсу — знайомство потенційних замовників територіальної громади з проектувальниками країни - відбувся успішно. За місяць мають підготувати пропозиції та ідеї, які стосуються запропонованих об’єктів. Згодом проекти винесуть на громадські слухання, а лише потім можна буде приступити до безпосередньої їхньої реалізації.

Вгору