Фото: Лідія Лісова
На Черкащині побільшало яскравих мистецьких подій: 4 серпня в селі Мельники було започатковано фестиваль "Крутий заміс". Народився він завдяки мрії простої людини родом з Мельників — Юрія Романчі, керівника Служби безпеки ТОВ "НВФ "Урожай", що входить до Групи МХП. За його словами, на створення фестивалю надихнула унікальна та особлива енергетика Холодного Яру. Задум видався цікавим та був одразу ж схвалений керівництвом "Урожаю".
Організатори мистецького проекту вирішили не просто один раз реалізувати подію, а заснувати платформу, яка б дозволила місцевим жителям та всім охочим навчатись, максимально розкривати та реалізовувати свої таланти. А ще — зробити популярними старовинні ремесла через їхню адаптацію до сучасності.
Перший фестиваль не став комом та дійсно видався вдалим та захопливим. Дійство вмістило в себе великий ярмарок майстрів, глиняну толоку, конкурси "Найкращий Мельниківський дворик" та на кращий арт-об’єкт, поетичні батли, велику концертну програму, квест, який мав виявити в учасників їхні знання історії краю. Вражаючою видалась масова глиняна толока. Під час неї кілька команд заклали основу стін майбутньої хати-топтанки.
Просто неба творив постановки холодноярський дитячий аматорський театр, який взяв під свою опіку актор черкаського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка Олег Телятник. Захопливим був виступ черкаських гопаківців, які вкотре продемонстрували глядачам свою неймовірну майстерність. На завершення на території Мельників було закладено Яр Півоній. Сподіваються, що він стане ще однією туристичною родзинкою, яка приваблюватиме мандрівників.
Між іншим, фестиваль "Крутий заміс" розмістився там, де ще не так давно був просто пустир. У короткий час ця місцина ожила та перетворилася на бурхливе міні-містечко з ярмарком витворів народного мистецтва, продажем цілющих холодноярських чаїв та різноманітних дарів природи, майстер-класами та кулінарними цікавинками.
Юрій Романча, коментуючи подію у спілкуванні з журналістами, не стримував емоцій:
- Мельники - самісіньке серце Холодного Яру, з якого йде потужна холодноярська енергетика, що заряджає все навколо, - підкреслив він. - Передусім, я б хотів поділитися з усіма цією атмосферою.
Не приховував свого захоплення новим починанням й директор ТОВ "НВФ "Урожай" Олександр Воскобойнік:
- І саме місце, яке було обрано для проведення фестивалю, і його особлива атмосфера - неймовірно надихаючі, - підкреслив він. - Сьогодні завдяки ініціативі Юрія Романчі в Холодному Яру відбувається досить душевне свято. «Урожай», який долучився до цього заходу, багато займається доброчинністю. Ми розуміємо, що сьогодні не можна просто ростити хліб або робити іншу справу, наприклад, ліпити глечики, без вкладу в розвиток духовності. Моя мама вчила: «вклади — тобі повернеться сторицею». Відтак, сьогодні ми вкладаємо, і нам повертається: Господь Бог дає нам погоду і добрий врожай.
Юрій Романча також розповів про Музей ремесел Холодного Яру, який, сподіваємось, дуже скоро почне повноцінно функціонувати та наповнюватись унікальними речами.
- Ми хочемо відтворити нашу мистецьку історію. Вдихнути в неї життя. Якщо, наприклад, експонат - гончарний круг, то він повинен крутитися, і на ньому має бути глина. Нам потрібно відродити, можливо, трохи втрачену духовність, ми прагнемо повернути молоді покоління до справжніх витоків ремесла.
Перші кроки задля реалізації таких задумів були зроблені вже під час проведення "Крутого замісу". Першими учнями школи народних ремесел стали люди з різних куточків України, що висловили бажання навчитись приборкувати глину та створювати з цього життєдайного матеріалу справжні шедеври. Майбутні майстри з Києва, Дніпра, Черкас та інших міст залюбки записалися на десятиденний курс, протягом якого опанують основи гончарної науки.
Юрій Романча поділився планами на найближчий час. За його словами, після відкриття школи гончарства має з’явитись школа бондарства та лозоплетіння. Організатори фестивалю мають бажання зробити "Крутий заміс" щорічним і проводити його у першу суботу серпня.
- Ми постійно шукаємо майстрів, і вони - люди, які перейняли ремесло від дідів-прадідів. Такий народний скарб треба зберегти, бо, як ми це втратимо, то втратимо зв'язок із минулим. А коли не знаєш свого минулого, не маєш і майбутнього, - зауважив Юрій Романча. Вражаючою видалась масова глиняна толока. Під час неї кілька команд заклали основу стін майбутньої хати-топтанки.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
