Фото з сайту shpolyanochka.com.
Ще в травні заступник голови Шполянської районної ради Лідія Татарина запропонувала відомій в районі волонтерці і водночас багатодітній матері Лілії Усик взяти участь у конкурсі на премію «Мама року» від «EVA», пише "Шполяночка".
Пані Лілія написала свою історію, але посоромилась ділитись в соцмережах і просити друзів проголосувати за неї. Зізнається, що на цьому сайті прочитала дуже багато дивовижних історій, які торкнулися найтонших струн у глибині серця, тож дзвінок із Києва і вітання з перемогою сприйняла як жарт.
— Спасибі експерту премії Ользі Масалітіній, яка обрала мою історію. Спасибі «EVA» за три дні казки для мене, для 10-ти мам і однієї супербабусі, — розповідає Лілія Олександрівна. — Тепер я знаю, що треба знаходити час для себе, для відпочинку. Хоча б 2—3 дні на рік...
Історія, з якою перемогла Лілія Усик:
Мама може все! А багатодітна мама — й поготів!
Я — найщасливіша мама у світі, адже у мене три синочка! Три мої ріднесенькі серденька. Мій старшенький Костя успішно закінчує 1 клас ліцею і мріє стати художником. Середній Юрчик (Юрій Юрійович) з нетерпінням чекає 1 вересня, щоб теж піти до школи, зростає справжнім джентльменом і захисником дівчаток. А найменший Ростик у свої 4 рочки мріє стати лікарем, щоб знайти ліки від усіх-усіх хвороб (має діабет). Маю прекрасного, люблячого і турботливого чоловіка, надійного і мужнього Юру. Зараз молодь не дуже поспішає мати дітей, а я мріяла про це!
Коли народився Костик і я вперше взяла його на руки, в мене було таке відчуття наповненості мого світу! Його перші «агу», «китайчики» (коли він усміхався, вузько заплющував оченята). Коли синочок зробив свої перші кроки, я вже носила під серцем Юрчика. А потім були майстер-класи з катання двох малюків одночасно в одному візочку, або однією рукою везеш візочок, а іншою — велосипедик. Словом, мама може все! Коли я втретє стала мамою, Кості було 3 роки 4місяці, а Юрчику — 1 рік 11місяців. І я відкрила для себе, що у візочку з легкістю вміщаються троє. Словом, немає нічого неможливого! Кожен мій день сповнений усмішками моїх синочків, їх поцілунками і обіймами.
Я — щаслива. І помиляється той, хто думає, що багатодітні мами не мають часу на роботу, кар'єру чи відпочинок.
Я — вчитель, громадський активіст і волонтер АТО. З березня цього року очолюю районну станцію юних техніків.
Допомагаю нашим захисникам з перших днів АТО, здійснила більше ста поїздок на передову. Маю почесні грамоти від військових частин, керівництва міської, районної і обласної влади. Мої синочки малюють, пишуть листи захисникам, пишаються тим, що їхня мама — волонтер. А ще я голова вуличного комітету, довгий час була секретарем ГО «Народна рада Шполянщини», беру активну участь у житті класу і школи, де навчається мій Костя. Як волонтер проводжу виховні години у школах району, прищеплюю дітям любов до України. А вдома я — мама, яка любить пограти у футбол, поганяти на велосипеді, позмагатись у міні-перегонах з синочками; я — дружина, яка любить пофантазувати на кухні, приготувати для своїх чоловіків щось смачненьке і корисне. А ще — в мене квітник, садок, 16 соток городу, які для мене є найсучаснішим тренажерним залом на відкритому повітрі. Маю три дипломи про вищу освіту, один із яких здобувала вже маючи трьох синочків. І коли мене запитують, як я все встигаю, я відповідаю, що я просто роблю те, що можу, і жартую, що у моїй добі 48 годин.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
