http://podrobnosti.ua/media/videos/2015/10/16/novosti-za-2015-10-16-0800_34b4b7966de9bfb35df9a0f7b0333cd4.mp4
Війна після війни. Родичі загиблого добровольця з Черкаської області майже рік доводили державі, що їхнього сина і брата більше немає в живих. Нарешті, бюрократичну стіну вдалося здолати, інформують Подробности.
Тепер родичі Михайла Слісенка сподіваються, що держава допоможе розшукати його останки, щоб поховати бійця як годиться.
Після того, як Михайло добровольцем пішов на фронт, його мати живе у племінниці. Доглядати за 95-річною Марією Романівною більше нікому. Він був єдиним сином, власною родиною так і не обзавівся.
"Кажу йому: не їдь, не їдь мати в тебе стара, я тебе прошу. А він каже: вони й до Києва дійдуть, як будемо сидіть", - розповідає сестра загиблого Михайла Слисенка Людмила Архипова.
Із фронту Михайло не повернувся. Це відео бойовики зняли 5 вересня минулого року неподалік Лисої Гори, біля Луганська. Тоді в засідку потрапила колона наших бійців. "Сєдой" - такий позивний був у Михайла, вів одну з машин. Того дня він вижив.
"- Документи є? - При собі немає! - Ти як розвідник!? - Там швидко требу було, то мені завантажили продукти відвезти".
А два дні потому бойовики жорстоко вбили "Сєдого". Про смерть Михайла рідні дізналися тільки за кілька місяців з розповідей очевидців. Відтоді сестра Людмила не може домогтися навіть мінімальної компенсації для тітки.
"Та рік як я мучусь, цілий рік. Оце клюю, клюю, клюю. Може, він на той бік перейшов, він безвісти зниклий", - каже Людмила Архипова.
Про те, що Михайло не пропав безвісти, а загинув, свідчили троє людей. Вони потрапили в полон разом із ним, але вижили. З одним - прапорщиком танкової бригади - ми зв'язалися телефоном.
"Повісили його на турнік, били його довго, хвилин тридцять. А потім тіло вже мертве зняли і кинули в кімнату, де я перебував", - згадує колишній військовополонений Андрій Демиденко.
Попри відео та свідчення очевидців, доводити загибель Михайла сестрі довелося через суд. Зібрати необхідні документи допомогли громадські активісти. Роман - один із них. Нарікає: пробити бюрократичну стіну було дуже важко.
"Не стільки в правовому полі важке, скільки важко пробити ту систему, яка в нас склалася роками от тих коридорних ходінь", - нарікає громадський активіст Роман Яцінич.
Кілька тижнів тому Михайла Слісенка суд все-таки визнав загиблим. Належну компенсацію знову доведеться вибивати. Марія Романівна сподівається, що хоч тепер тіло сина почнуть шукати, і повернуть додому.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
