Ручка, чашка, гребінець - звичайні речі, якими ми користуємося щодня, не замислюючись. Для людини після важкого онкологічного лікування вони можуть стати справжнім випробуванням. У Черкасах пацієнтам допомагають поступово повертати втрачені навички - від рухливості пальців до здатності самостійно ходити, працювати й виконувати побутові справи. Така реабілітація триває у підрозділі фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» Черкаського клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги.
Напередодні Міжнародного дня реабілітолога черкаські медійники побували у «Проліску», щоб побачити, як тут працюють із пацієнтами та які можливості для відновлення створили на базі колишнього дитячого санаторію.
Від дитячого санаторію - до реабілітаційного підрозділу
Підрозділ фізичної та медичної реабілітації працює тут майже рік. Перші пацієнти почали отримувати допомогу на початку січня 2026-го - після того, як обласна рада ухвалила рішення приєднати санаторій «Пролісок» до Черкаського клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги.
Ідея полягала у тому, щоб використати вже наявну базу для розвитку реабілітації: збільшити кількість ліжок, сформувати команду фахівців, облаштувати приміщення та придбати необхідне обладнання.
Нині «Пролісок» працює як частина системи реабілітації онкоцентру. Тут поєднують фізичну та медичну реабілітацію, ерготерапію, психологічну підтримку й інші напрямки відновлення. Окрема перевага — розташування у тихій зеленій зоні, віддаленій від основних лікарняних корпусів.
У лютому тут одночасно проходили відновлення близько 20 людей. Переважно це пацієнти з онкологічними захворюваннями та наслідками складного лікування, а також люди, які вже подолали хворобу. Серед тих, кому допомагають, - пацієнти після хіміотерапії, складних операцій, інсультів, а також ветерани та люди з обмеженою рухливістю.
За словами адміністраторки «Проліска» Олени Іванової, сама назва закладу має символічне значення - перша весняна квітка пробивається крізь кригу.
«Наші пацієнти подібні до цих перших весняних квітів надії. Це люди, що пройшли хіміотерапію, пережили складні хірургічні операції, інсульти, це ветерани, а також усі, хто має обмеження в рухливості. Пацієнти потрапляють до нас за направленням лікаря, який їх лікує. Потім їх оглядає лікар фізичної та реабілітаційної медицини, оцінює стан, а вже після цього до роботи долучаються фізичні терапевти та ерготерапевти. Для кожного підбирають індивідуальну програму», - розповіла Олена Іванова.
Мінімальний безкоштовний курс реабілітації триває два тижні. Пацієнтам надають проживання та харчування. Також на території є власне укриття.
З кожною людиною працює мультидисциплінарна команда - фізичні та ерготерапевти, їхні асистенти, медичні сестри, психологи й адміністративний персонал.
Коли звичайні речі стають викликом
Один із напрямків роботи - ерготерапія. Її мета - допомогти людині повернути здатність самостійно виконувати повсякденні справи.
Ерготерапевти Юлія Синяговська, Артем Вербовський, В’ячеслав Рябикін та їхні колеги-асистенти працюють із пацієнтами над навичками, які для здорової людини здаються елементарними: розчесатися, взяти чашку, відкрити пляшку, написати повідомлення.
Фахівець підбирає вправи та спеціальне обладнання залежно від того, які саме функції потрібно відновити. Наприклад, за допомогою спеціальної палки-хваталки із затискачами пацієнти вчаться фіксувати та переміщати предмети. Для відновлення рухливості кисті та пальців використовують також вправи з тенісним м’ячиком.
«За допомогою нескладних тестів ми спостерігаємо за покращеннями в рухах пацієнтів, перевіряємо та фіксуємо результати вправ і прогрес у їх виконанні. Наприклад, пацієнт із часом починає виконувати завдання швидше та впевненіше. У нього змінюються координація, функціональність кисті та пальців», - пояснив ерготерапевт В’ячеслав Рябикін.
Тобто результат тут вимірюють не лише цифрами у медичній картці. Іноді прогрес - це можливість самому взяти чашку, застебнути ґудзик чи написати кілька слів.
Тренування без прив’язки до електрики
Для фізичної терапії у «Проліску» обладнали спеціальну тренажерну залу. Тут є пристрої для активних і пасивних тренувань рук та ніг, відновлення рівноваги й координації, розробки кінцівок та стоп. Окрему увагу приділили обладнанню, яке дозволяє займатися без електроживлення. Це особливо важливо для закладу в умовах можливих перебоїв з електроенергією.
Ще одна зала призначена для індивідуальних занять після операцій, складного лікування та фізичного виснаження. Тут працюють над відновленням амплітуди рухів, м’язової сили, витривалості та координації.
«Працюємо з нашими пацієнтами на кушетках, татамі, стоячи та лежачи - залежно від стану людини та її функціональних можливостей. Ми працюємо зі спиною, плечовими, кульшовими та колінними суглобами. Наше головне завдання - поступово повернути людині фізичну силу та витривалість, впевненість, яка може сказати: “Я можу!”», - розповіла фізична терапевтка Алла Дерев’яга.
Після агресивного лікування у частини пацієнтів виникає полінейропатія стопи. Для роботи з такими наслідками використовують спеціальні килимки, напівсфери та штучні цеглинки.
Ще одна можливість для відновлення - басейн. Водна зона у «Проліску» запрацювала у квітні. Гідрореабілітацію використовують як частину комплексної програми. У воді пацієнтам легше виконувати рухи, які можуть бути складними на суші, оскільки навантаження на опорно-руховий апарат зменшується.
«Басейн - додатковий засіб до загальної реабілітації. У воді людина здатна робити такі рухи, які на поверхні їй виконати дуже важко. Вода допомагає зняти лімфостаз та набряки, покращити рухливість у суглобах. Тому ми використовуємо гідротерапію в комплексі з іншими процедурами та заняттями», - пояснила лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Людмила Товмачова.
Для пацієнтів це водночас і фізичне навантаження, і можливість займатися у комфортнішому середовищі.
Для відновлення потрібні не лише м’язи
У «Проліску» також облаштували соляну кімнату. Її використовують для дихальних практик та релаксації.
За словами асистентки ерготерапевта Ольги Денисенко, кімнату облаштували із використанням солі, привезеної із Солотвина на Закарпатті. Тут пацієнти можуть проводити час у спокійному середовищі та виконувати дихальні вправи.
Окремий напрям роботи - психологічна підтримка. Під час знайомства медійників із роботою «Проліска» для них також провели антистрес-руханку та тренінг із профілактики професійного вигорання за участю клінічних психологинь Центру ментального здоров’я Надії Азаматової та Яни Кульбіди-Остапенко.
«Я можу» - головний результат
«Пролісок» поки що продовжує розвиватися. Тут дооблаштовують ергокухню, працюють над територією та розширюють можливості для реабілітації. Але головна його особливість - не кількість тренажерів чи процедур. Реабілітація тут побудована навколо повернення людини до звичайного життя.
Після важкого лікування недостатньо просто виписатися з лікарні. Людині ще потрібно знову навчитися ходити, користуватися руками, готувати їжу, виконувати побутові справи, працювати та бути максимально незалежною від сторонньої допомоги. Іноді цей шлях починається з дуже маленького кроку - коли пацієнт уперше після хвороби самостійно бере до рук чашку. А закінчується можливістю сказати: «Я можу».
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
