Фото mandrivnic.livejournal.com.
Вже майже 125 років українці поділяють свій життєвий простір із автомобілями, тобто рівно стільки ж за визначенням є автомобілістами. 25 жовтня усі водії відзначили свято своєї кількамільйонної спільноти та її „залізних друзів“, пише „Акцент”.
Наша національна автомобілізація мала особливості. Так, якщо автопром Росії почав створюватися в перші роки радянської влади, то в Україні власного автобуду не було аж до Другої світової. Однак, це не завадило нашим тодішнім співвітчизникам сісти за кермо значно раніше, аніж це зробили сусіди.
Джерела свідчать, що перша автівка на всю імперію з’явилася 1891 року в Одесі. Придбав це диво аж у Франції редактор газети „Одесский листок“
В.В.Навроцький. То була одна з найперших моделей уславленої фірми „Панар і Левассор“ із трисильним двигуном Даймлера. Слід сказати, що небезпідставно претендують на першість і львів’яни, чиє місто тоді булоавстроугорським.
Це видасться дивним, але у невеличких повітових Черкасах машини з’явилися теж ще до революції. І що точно неймовірно, „автомістом“ вони стали завдяки жінці: можливо, взагалі першій у своєму ремеслі підприємця-таксиста.
1913 року така собі міщанка Вільгельміна Юліанівна Цетнерович виклопотала у міської думи дозвіл на, як потім зазначалося у рекламному оголошенні, „автобусное сообщение Центр — Сосновка“. Автобусів у неї було два і поїздка за цим маршрутом коштувала 25 копійок: цілком достатня сума, аби купити, наприклад, кілограм сала. Окрім цього, у неї ж можна було замовити „автомобиль для прогулок по часам“. Однією з шести машин кермувала пані Цетнерович особисто, а пригнали їх сюди з Одеси. Прогулянка коштувала 1,5-2 рублі за годину, залежно від часу доби та класу авто. Така сума дорівнювала денному заробітку кваліфікованого робітника.
Власниця першого таксомоторного парку сплачувала у міську казну по 15 рублів на рік за кожну одиницю техніки плюс стільки ж пожежним Першої частини на перетині теперішніх Кавказької і Кірова за місце у стайні, тобто гаражі. І уявіть собі, тут усе це відбувалося лише через шість років після того, як у Лондоні дебютували автокеби, обладнані таксометрами.
З 1999 року Черкаси входять до переліку вітчизняних автопромислових міст. Утім, ще задовго до „Богданів“ тут так само складали автобуси. У 1928-му за кресленнями місцевих інженерів і, насамперед, засновника та дореволюційного власника Машбуду Івана Гроссе, на тоді вже заводі ім. Петровського зробили кузов, який у комплекті з імпортним двигуном вивів на наш титульний маршрут „Рафзавод — Сосновка“ першого автобуса місцевого виробництва. Згодом склали ще одного і вони обслуговували містян ще два роки. Недовго, але для історії достатньо.
Максим Майстренко, "Авто у Черкасах: першою була жінка", "Акцент", № 43, від 21 жовтня 2015 р.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
