На фото: Учасники обох революцій вшанували пам‘ять загиблих побратимів
21 листопада, у річницю Помаранчевої революції та Революції гідності, Україна вперше відзначає День Гідності та Свободи. Ректор Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького Олександр Черевко — один із діячів Помаранчевої революції, який підтримав учасників Євромайдану та волонтерський рух на допомогу Героям Небесної сотні, воїнам АТО. Він висловив переконання, що побудова незалежної держави — це процес, над яким треба трудитися не одному поколінню.
— Олександре Володимировичу, сьогодні ми віддаємо шану героям Революції гідності. Разом із тим, здається, роль Помаранчевої революції незаслужено забута.
— У новітній історії України Помаранчева революція та Революція гідності — дві найбільш доленосні події, які змінили все суспільство. Україна стала відомою в світі як незалежна країна. Згадуючи ті події, ми згадуємо не стільки політиків, скільки звичайних людей, які і в 2004, і в 2013-2014 роках не побоялися виступити проти системи, а також добровольців, бійців АТО, волонтерів, які ризикують життям. Тому я переконаний — День Гідності та Свободи стане для українців однією з найшанованіших дат.
— Вбачаєте певну наступність між цими двома революціями?
— Безумовно. І не тільки між ними. Всі наші національні герої хотіли одного — побудувати незалежну державу Україну. В обох українських революціях провідною була ідея свободи для нації.
Свого часу Президент Віктор Ющенко після понад семидесятирічного замовчування заговорив про героїв Крут, їхній подвиг і значення в боротьбі за Україну. Студенти віддали життя, захищаючи Київ від більшовицьких орд. І хоч у 1918 році вони лише на нетривалий час призупинили рух Червоної Армії, та значення того бою не можна недооцінювати. Зараз ми розуміємо, що і герої Крут, і Січові стрільці, і діячі УНР, і воїни УПА, і багато інших хотіли одного — жити в незалежній країні, говорити рідною мовою, розвивати національну культуру, традиції, церкву. Це природне прагнення людей будь-якої нації — мати свою державу.
— Які висновки досі не зроблені після Помаранчевої революції?
— Ми бачимо недоліки першої й прорахунки другої революції. Тоді були мирні часи, сьогодні на Сході України точиться неоголошена війна. Зараз у кризовому стані знаходиться економіка, і тому важче здійснювати будь-які реформи. Але зволікати з ними не можна. На жаль, це не було зроблено тоді, у 2004 році, але це треба зробити зараз. І проводити реформи треба швидко і рішуче.
Я не раз наголошував, що історія наших перемог — це історія єдності, а історія наших поразок — це історія нашого розбрату. Коли демократичні сили досягають єдності — у нас закони приймаються, реформи рухаються. Як тільки виникає розбрат, маємо купу проблем. Починається гризня, гальмуються процеси, виникають сумніви. І тоді спрацьовує механізм маятника: на наступні вибори суспільство кидається в інший бік. За результатами останніх парламентських, місцевих виборів ми бачимо неоднозначні настрої людей. А коли така строката палітра політичних поглядів — ми ближче до розбрату, ніж до єдності.
Дві демократичні революції мають навчити нас бути єдиними. На жаль, через великі труди й нещастя це відбувається, але ця єдність поступово викристалізовується. Найяскравіше це проявляється в молодіжному середовищі, серед студентів. Переконаний, що в перспективі у нашому суспільстві буде критична маса єдності і нам усе вдасться.
— Чим університет зустріне День Гідності та Свободи?
— Роль студентства, молоді у боротьбі за незалежність України вирішальна. Українське студентство взагалі, і наші студенти зокрема, є учасниками обох революцій. Євромайдан почався з того, що студенти вийшли на вулиці й засвідчили своє прагнення мати достойне майбутнє. Активне студентство ніколи не стоїть осторонь, завжди на передовій. І впроваджуючи ідеали обох Майданів, і зі зброєю боронячи рідний край, і займаючись волонтерською та політичною діяльністю. Тому для всієї університетської громади ці дні мають особливе значення.
З 18 листопада у першому корпусі університету про буремні події 2004 та 2013-2014 років розповідає виставка фоторобіт члена Національної спілки журналістів, учасника обох Майданів Степана Вінярського: «Україна — територія гідності і свободи». До експозиції також входить фотоколаж члена Національної спілки художників, лауреата Національної премії ім.Т.Г.Шевченка Миколи Бабака «Помаранчева революція. Людські долі».
Напередодні Дня Гідності та Свободи пам’ять загиблих борців за незалежність вшанували загальноуніверситетською хвилиною мовчання, у Храмі Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія провелии поминальний молебень. Відбувся круглий стіл із учасниками обох революцій, антитерористичної операції, волонтерами, студентами і викладачами університету.
У наших навчально-наукових інститутах, на факультетах, науковій бібліотеці у ці дні також відбуваються тематичні конференції, круглі столи, зустрічі з учасниками обох революцій, АТО, волонтерського руху. Проводяться фотовиставки, експозиції. У навчальних корпусах демонструються документальні фільми, відеозаписи революційних подій, надані їхніми учасниками, нашими студентами й працівниками. Всі викладачі історії України читають лекції на цю тему, а студенти, які на волонтерських засадах готують одинадцятикласників до ЗНО, проводять тематичні бесіди з учнями понад двадцяти міських шкіл. Усе це — лише частина тієї масштабної повсякденної роботи, яку виконують наші викладачі та студенти у сфері національно-патріотичного виховання.
— Що б Ви хотіли сказати у ці дні своїм землякам, викладачам та студентам університету, жителям Черкащини?
— Хотілося б, щоб усі зрозуміли: відновлення української державності – це справа не одного покоління. Головне – дотримуватися стратегії і вектору розвитку. Україна обрала напрямок на побудову незалежної, цивілізованої європейської держави. І Помаранчева революція, і Євромайдан засвідчили це на весь світ. Але ці прагнення, які були чітко сформульовані вже у 2004 році, до кінця не були реалізовані, бо в суспільстві не було єдності. Саме в суспільстві, а не лише серед політиків. Не було єдиного бачення історії України, оцінки національних героїв. Навіть щодо Голодомору було багато запитань. Але переживши режим Януковича, ми з кожним роком переконуємося, що прагнення євромайданівців та Героїв Небесної Сотні є продовженням ідей Помаранчевої революції . Саме ці ідеї відстоюються і сьогодні, але тепер вже зі зброєю в руках.
Дуже важливо, щоб ми ніколи не розчаровувалися в тому, чого досягаємо з такими труднощами. Побутове розчарування приводить до того, що ми змінюємо свої переконання. Можна бути різними в політичних поглядах, але єдиними у відстоюванні національних інтересів і демократичних ідеалів. Якщо вирішувати тільки проблеми економіки, то нам завжди бракуватиме чи то хліба, чи ковбаси, чи ще чогось. Буде єдність демократичних сил — вирішимо всі проблеми, і проблеми економіки також. І не страшно, що за п’ять, десять років не все ще зроблено. Державотворення потребує багато часу і зусиль. Багато зроблено, але ще більше треба зробити. Вірю, що через національну єдність, високий національно-патріотичний дух ми прийдемо до утвердження української національної ідеї, побудови демократичної, заможної, європейської України.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
