Олег Скрипка розповів черкасцям про “Забаву”, музичну політику та українську “хворобу”

31 жовтня 2014, 10:15

009247_normal

Олег Скрипка у Черкасах розповів про ідею виникнення джаз-кабаре "Забава" та програму, з якою він завітав до Черкас. Відомий український композитор розказав, як діаспора допомагає українським воякам, про музику й політику, "хворобу" української культури та костюм на Хеловін.

Про це інформує ВІККА.

Про кабаре-клуб "Забава", нову програму та "ВВ"

Я працював в кабаре у Франції. Шансон та кабаре – це їхня музична традиція, яка започаткована на початку ХХ століття. У них не настільки популярна рок-музика, а естрада у них не настільки панує головами людей. Там є виконавці, які виконують сучасний французький шансон. Впринципі, це моє бачення естради, вона має саме так і виглядати. Адже шансон – це пісня, у якій є зміст, виконавець – це відома постать, яка шанована у Франції та світі, що несе цей меседж.

Мені потрапив якось диск з записами українських пісень довоєнного часу. Виявилося, що український джаз до війни був популярним, розвиненим. Я взяв за основу українського автора та виконавця Богдана Бесоловського. У результаті я випустив альбом "Жоржина" і зібрав оркестр "Забава". Концертна програма складається з двох відділень, як і традиційно в кабаре. Перша – це старі довоєнні пісні, а друга – це мої обробки сучасних пісень, як з фільмів, так і мого композиторства. І все це з подачею, атмосферою…

Група "Воплі Відоплясова" нормально себе почуває. Ми граємо концерти, пишемо альбоми. Були у вас в Черкасах рік тому, виступали в цьому ж залі з новим альбомом, який називається "Чудовий світ". Ми проїхали тур. А от тепер дійшла черга і до сольного.

oleg-skripka-jazz-slavianski-bazaar-20100712-01

Про благодійництво та діаспору

Кілька місяців тому я виступав на благодійних заходах з одним відомим канадським скрипалем Василем Попадюком. Останнім часом я їжджу лише до діаспори. Це легка, вдячна публіка. Ти просто кажеш "добрий вечір" і публіка вже твоя. Найбільше мене вразив благодійний вечір під Нью-Йорком. Там зібралися українські капіталісти, багатії і вони через кожну пісню оголошували, хто стільки внеску зробив для постраждалих, для зони АТО на Сході України. І протягом вечора вдалося зібрати півмільйона доларів.

Діаспора нам дуже допомагає. Вони вже навчені гірким досвідом. Там одна жіночка збирає ці кошти, їде в Україну, запитує, що треба, купує і везе військовим. Все це знімає, а потім звітується. Україна та українці – вони по-всьому світу.

А ще, пригадую, після концерту підійшли до мене жіночки і з себе зняли золото, віддали мені та сказали купіть, що треба військовим, відвезіть на Схід. Ми вам довіряємо. Я відвіз. А це стало поштовхом до створення свого фонду "Країна мрій". Ми їздили з концертами, збирали кошти, віддавали їх постраждалим, купували військовим теплий одяг.

Про українців та Україну

Україна – специфічна країна. Для порівняння візьмемо Туреччину. Вже 200 років там існує "світський уряд", коли сама держава "підтягує" людей на гору. Це модернова держава, яка рухається вперед і ще хоче євроінтегруватися. У нас все навпаки: у нас потенціал, який закладений у людей дуже високий, творчий, соціальний, свідомий, а сама держава – дуже слабка. Це те, що називається охлократія. Вона у нас дуже давно, вона нас давить. Ми намагаємося її скинути. Нам потрібно, щоб держава була гідна нас самих.

Україна – це майданчик для створення суспільства майбутнього. Я їжджу по світу, і в Європі мешкав, відомо, що ідеального суспільства не існує. І от така ідея, що сама організація, яка зробила Майдан, яка зробила оці зрушення, революційні зміни – вона спроможна створити суспільство майбутнього, яке базується на самоорганізації.

33504293

Про музику й політику

Завжди треба вирішувати і бути відповідальним самому собі за свої вчинки і не сварити інших. Якщо хтось вирішив отримати десь якусь нагороду чи поїхати на концерт, то людина сама за себе вирішує і перед своєю совістю вона буде відповідати. Ми звикли рятувати всесвіт, рятувати країну, а власне під’їзд у нас запльований, ліфт не працює і на кухні кран тече. Я думаю, що має право судити і поради давати той, в кого кран не тече і все в порядку.

Наприклад, чому кияни проголосували за "Самопоміч"!? Киян з’їздили до Львова, ми заздримо тому, як Львів зараз виглядає. Ми хочемо, щоб і в нас так було. Якби кияни приїхали до Черкас і побачили, як ваше місто виглядає, то може вони б і за вашу політичну силу проголосували. Зрозуміло, що ми прагнемо до кращого.

Про російське

Зараз у нас є перелік осіб, яким заборонений в’їзд до України. Який зміст, наприклад, забороняти Кобзону в’їжджати в Україну, якщо він присутній на 99 % нашого радіо. Якщо ця вата в нас на радіо та в головах! Давайте для початку виймемо цю вату з голови, з себе. А то люди на Майдані борються, ллють кров, а потім йдуть в караоке і співають "а белий лебедь" і "рюмка водки". Ви спочатку вийміть вату з голови, а потім йдіть і боріться.

Давайте розберемось із засобами масової інформації. Щоб вони були українські. Давайте створимо український культурний світ. І тоді нічого не треба буде забороняти. На того Кобзона ніхто не буде звертати увагу. Треба розібратися з телебаченням, з усіма серіалами, з усіма антиукраїнськими, антикультурними речами.

Про "хворобу" української культури

Зараз гостра форма хвороби. Якщо вона була хронічна, то зараз відбувається загострення. Воно може призвести або до смерті, або до одужання. Окрім того, вона дійшла до такої стадії, що вже відбувається відмирання частин. Культура – це як кров. Ті частини, у яких не було крові української, вони й відмирають. Я вважаю, що Крим відмер. Схід ще можна врятувати, але це дуже важко.

Одужання воно, наприклад, проявляється у формі того, що ми не проголосували за КПУ. Говорять, що вже немає на телебаченні таких жахливих серіалів. Але на радіо симптомів одужання я не відчув, коли його промоніторив. Ми культурно видужувати почнемо тоді, коли з’явиться хвиля цікавої музики на радіо, якісь серйозні українські проекти.

33504233

Про костюм на Хеловін

Я не знаю, може там є якийсь високий зміст... Є ж тематика життєва, а є гротескна. Я не фанат гротескної тематики. У нас теж свято було таке – День всіх святих. Я думаю, що це одне й теж. І воно також із гарбузом було пов’язане. У цей день треба було задобрити всіх святих, а святі – це наші предки були.

У кого б я одягнувся… Не знаю, у мене Хеловін, асоціюється хіба що з концертом у Росії. Я пам’ятаю, тоді мене ледь не вбило. Під мікрофоном 220 вольт по губах мене як вдарило, от тому від цих темних сил я тримаюся на відстані.

Поділитись

Коментарі

Вгору