“Новому” приміщенню черкаського аеропорту виповнюється 30 років

25 лютого 2016, 20:00

cherk

За цей час саме воно й стало символом як високого злету, так і крутого піке нашої авіаслужби. Хоча теперішні, давно замкнені для звичайних пасажирів повітряні ворота міста здавали у рік 700-річчя Черкас, їх відкриття приурочили до іншої дати. Транспарант, закріплений над входом 24 лютого 1986 року, сповіщав: „Аэровокзал — наш подарок XXVII съезду КПСС“. З’їзд розпочинався наступного дня, тож кінцевий етап робіт проходив у режимі авралу. Наслідок — недороблена вентиляційна та каналізаційна системи, незакінчене панно у центральному залі, інші огріхи. Але інфраструктуру, покликану гарантувати безпеку польотів, виконали ідеально. Була оновлена літна смуга, укомплектовані найсучаснішим обладнанням диспетчерські, у залі запрацювало інформаційне табло. У перспективі черкаське летовище готували до обслуговування потужних Як-42 та навіть лайнерів сімейства Ту. Ці машини справді встигли піднятися в небо, але сталося це вже після розпаду Союзу. На передбачену потужність із відправленням до 80 бортів на добу, аеропорт працював лише кілька років. Вже у середині 1990-х його чекали великі випробування, а з початком 2000-х — прямий штопор, пише Акцент.

Ремствувати з приводу, що наші посадовці забули, де знаходиться аеропорт, було б несправедливо. Навпаки, кожна нова команда „успішних менеджерів“ обіцяла наново та якнайширше відкрити небесні ворота, і майже завжди руками іноземних інвесторів. Перший з них з’явився в юридичній особі австрійської фірми „Демар“, концесійна угода з якою укладалася ще у вересні 2003-го аж на 49 років, а на місці фігурувало ТОВ „Виробничо-транспортна компанія „Міжнародний аеропорт Черкаси“. Не склалося, дуже швидко документ втратив чинність, адже інвестор не дав усе й відразу — 2,325 млн грн, та ще й ремонт приміщення розпочав без погодження з міською владою. Вона вимагала, сама ж власних пунктиків дотримуватися не поспішала. Справдилися слова, сказані у лютому 2004 року Ігорем Приходьком, одним з небагатьох депутатів міськради, хто просив не поспішати з розривом: „Треба любити інвестора таким, який він є, бо іншого може й не бути“.

Особливо багато відповідних перспектив окреслювалося в період головування в ОДА Сергія Тулуба (на той час комплекс вже перебував в обласній власності). Спочатку в березні 2011-го черкаською „валізою без ручки“ предметно зацікавилися представники потужної китайської корпорації „Дженертек“, яка на той час по цілому світу реалізувала понад 700 інвестиційних проектів, а її максимальний обсяг капіталовкладень становив 8 млрд доларів. Напевне, специфіка бізнесу по-тулубівськи дуже налякала піднебесних, тож відтоді тут про них ніхто не чув. Вже в листопаді під час візиту до Ізраїлю наш очільник домовився з гендиректором авіакомпанії „Ель-Аль“ розбудовувати летовище „під хасидів“ та закріпив результат перемовин на зустрічах з міністром туризму та МВС цієї країни. І знову зірвалося.

Приблизно в цей самий час від нового в.о. директора підприємства Анатолія Хмільковського ми почули про перспективи відродження сільгосп— та санавіації, контекст Євро-2012 та великі сподівання на чартери. До речі, до футбольного форуму тут „готувалися“ ще з 2008 року. Але якось дивно: спочатку Сергій Одарич повідомив, що міською владою вирішено продати з аукціону старі літаки, а згодом керівництво аеропорту радо сповістило, що вже закуплена оргтехніка, ремонтуються кабінети, і все це дасть можливість Черкасам... взяти участь в організації Євро-2012. Чи означає це, що хтось поклав до кишені різницю вартості „кукурузників“ і фломастерів — невідомо. Очевидно лише, що єврочемпіонат пролетів високо над Черкасами, тож євроремонту ніхто не оцінив.

Певною мірою символічним став третій „стопроцентний інвестор“ Тулуба — група іспанських авіакомпаній, про попередні угоди з якими у жовтні 2013-го розповідав один із заступників голови Анатолій Івашкевич. З користю для Черкащини і такий пул не вигорів.

Чи то попередники ще новішій команді крила підрізали, бо з такою репутацією за кордони держави хоч не потикайся, чи які інші обставини змусили, але в червні 2015 року останні на сьогодні оглядини вокзалу та летовища здійснював вже потенційний вітчизняний інвестор — власник „Банку Михайлівський“ та мережі „Ельдорадо“ Віктор Поліщук. За його словами, сказаними тоді, виходить, що в комплексний ремонт аеропорту необхідно вкласти близько 100 млн грн, але гра свічок вартує, оскільки з позицій логістики „місце просто розкішне“. Бізнесмен пообіцяв обласним посадовцям ретельніше вивчити проект, тож, можливо, що невдовзі ми дізнаємося про його рішення.

Довідково: Черкаський аеропорт розташований за 6,2 км від центру міста й займає ділянку площею 174,5 га. До комплексу аеропорту входять аеровокзал, технічне оснащення, ангари і злітно-посадкова смуга, яка за своїми характеристиками поступається лише київським аеропортам. Основна має довжину 2500 м і ширину 42 м. Є також грунтова запасна довжиною 2500 м та шириною 70 м.

Аеропорт допущено до експлуатації повітряних суден індексу А, В, С (D з обмеженями) та вертольотів усіх типів. Він, зокрема, здатний приймати літаки класу Airbus A-320, Boeing В-737, Іл-76 зі злітною масою до 185,5 тонн. Пропускна спроможність пасажирського терміналу становить до 400 осіб на годину.
Після введення в експлуатацію нового аеровокзалу щодобово Черкаський аеропорт обслуговував 70-80 бортів і реальна річна інтенсивність потоку становила 220 тис. пасажирів. В інфраструктурі аеропорту працювали близько 1000 осіб.

У 1991-2000 роках Черкаський аеропорт належав державній авіакомпанії “Універсал-Авіа”. Проте в її особі держава не могла подолати проблеми розвитку аеропорту, через що було ухвалене рішення передати інфраструктуру аеропотру на баланс області. КП “Аеропорт Черкаси” проіснувало недовго. У липні 2002-го воно було передане на баланс міста.

Наприкінці березня 2007 року Мінастерство транспорту та зв’язку України провело сертифікацію Черкаського аеропорту та визнало його таким, що відповідає вимогам національного законодавства щодо цивільної авіації та здатним для експлуатації та прийому літаків. Тоді ж Черкаська ОДА звернулася до Кабміну з клопотанням про надання міському аеропорту статусу міжнародного. Його аеропорт набув у травні 2009 року. 10 серпня 2010-го аеропорт знову передано до обласної власності.

 

Поділитись

Коментарі

Вгору