Майже рік триває повномасштабна війна, яку розв’язала російська федерація проти України. Від 24 лютого 2022 року сигнал повітряної тривоги на Черкащині лунав сотні разів, проте є люди, які жодного разу його не чули.
Про нові випробування, з якими зіштовхнулись люди з порушеннями слуху через війну, журналісти Про все поговорили з головою Черкаської обласної організації Українського товариства глухих Ольгою Петровою.
За її словами, станом на 1 січня 2023 року всього на обліку Черкаської обласної організації перебувають 886 членів УТОГ з порушеннями слуху.
З початком повномасштабної війни з нашої області до ЄС виїхали 112 членів УТОГ, тому наразі на території Черкащини залишилося 774 людини.
Як змінилося життя людей з порушеннями слуху після початку повномасштабної війни?
- Для багатьох українців початок повномасштабної війни став шоком, що вже говорити про людей з порушеннями слуху. Їм було особливо важко в інформаційному полі: виявляти брехню та перевіряти факти. Потрібно було заспокоїти людей та надавати їм лише перевірену інформацію.
Насправді, немає якоїсь великої різниці між людьми, що не чують та тими, що чують, бо всім довелося жити в нових реаліях та пристосовуватися до них. Люди з порушеннями слуху не чують повітряної тривоги, але вони відчувають вібрації від наслідків роботи ППО або гірше - прильотів. По факту, їм не можна випускати телефон із рук, аби не пропустити важливої інформації, в тому числі - про повітряну тривогу.
З якими найбільшими проблемами довелося зіштовхнутися?
- Важко людям з порушеннями слуху, які проживають у селах, де транспорт практично не ходить і немає інтернету, адже вони не можуть нормально отримувати інформацію.
У мирний час не завжди легко було знайти роботу, а під час війни це стало майже неможливим. Хоча я розумію, що така ситуація по всій країні.
Коли почалася повномасштабна війна та не працювали табло на вокзалах - людям з порушеннями слуху було складніше дізнаватися інформацію. Люди, які чують, не охоче допомагали, адже хтось міг зайняти їхнє місце в евакуаційному поїзді. Це обмеження інформації та дефіцит допомогти від оточення сильно тиснув морально.
Які нині найнагальніші потреби у людей з порушеннями слуху?
- Головна потреба для людей з порушеннями слуху - моральна підтримка.
Ми отримували гуманітарну допомогу від багатьох організацій, українських і закордонних. Зокрема від місіонерської організації DeafBridge, Адвентистського агентства допомоги та розвитку України (ADRA), а також від Елізабет з Англії, від Червоного хреста та наших членів УТОГ, які перебувають в Німеччині. Дуже дякую за допомогу Ірині Хопфінгер, Олегу Єфімову, сім’ї Чепуренка, глухому волонтеру Руслану Рубанову та його команді. Низький уклін голові ГО “УТОГ” Ірині Чепчиній, головині Київської ТО УТОГ Наталії Величко, групі волонтерів з Києва, а також голові Полтавської обласної організації УТОГ Леоніду Усенку та перекладачці жестової мови Світлані Бакліцькій. Взагалі, вдячна всім людям, які допомагають в такий складний час, адже саме це робить нас людяними і чуйними.
Чи є зараз по Черкащині спеціальні сповіщення про повітряну тривогу для людей з порушенням слуху? Якщо ні, то як вдається реагувати на тривогу?
- Так, дійсно, людям з порушеннями слуху ніколи не доводилося чути цю протяжну сирену. У смартфонах ми дивимося на “Мапу тривог”, але є проблеми, коли людина не чує ні сирени, ні сигналу у додатку на телефоні. На початку війни ми в екстреному порядку створили групу в Telegram, де сповіщаємо про початок та відбій тривоги. Було б добре, аби були спеціальні браслети, які світяться та вібрують, коли є повітряна тривога або інші надзвичайні ситуації. Але зараз реалії такі, що коли сигнал повітряної тривоги лунає вночі, то люди, що не чують, можуть спати і не знати про небезпеку. Через це, можливо, в них зростає тривожність.
Як люди з порушеннями слуху викликають екстрені служби (швидка, поліція тощо)?
- Члени УТОГ можуть викликати швидку допомогу чи поліцію через систему відеозв’язку із перекладачем жестової мови. Також медичні заклади контактують через “Сервіс УТОГ” із перекладачем для спілкування з пацієнтами, які не чують.
Наскільки Черкащина та місто Черкаси комфортні для життя людей з порушеннями слуху, зокрема, під час війни? Що варто було б змінити, покращити?
- Люди з порушеннями слуху під час війни продовжують жити, вони ходять в Черкаський будинок культури УТОГ, щоб отримати необхідну допомогу та просто поспілкуватися.
Щоб покращити життя людям з порушеннями слуху необхідно створити для них безбар’єрні умови та вирішити питання з соціальної реабілітації. Наприклад, роз’яснити як знайти роботу, отримати допомогу через інвалідність, куди звернутися, щоб оформити житлову субсидію чи знайти житло на новому місці після евакуації тощо. Також, я вважаю, варто було б додати кількість перекладачів жестової мови для обслуговування людей з порушеннями слуху, оскільки в нас зараз лише одна перекладачка на всю область.
Чи є люди з порушеннями слуху, які приїхали на Черкащину з прифронтових міст? Скільки їх?
- Починаючи з 24 лютого 2022 року і до сьогодні Черкаська обласна організація УТОГ працює в посиленому режимі. Біженці з порушеннями слуху, які їхали в напрямку західних областей України, зупинялися у Черкасах, Смілі, Умані та інших містах. Черкащани надавали їм допомогу в тимчасовому поселенні, щоб вони могли відпочити та зігрітися. Орієнтовна кількість осіб з порушеннями слуху з дітьми становила 108 осіб: 12 людей з Харкова, 11 з Київської області, 21 з Чернігова, 10 з Маріуполя та 54 із Запоріжжя.
За допомогою чатів ми спілкувалася з біженцями з Мелітополя. Голова Уманської ТО УТОГ Віра Левченко організувала для них ночівлю в місцевому дитячому будинку. Завдяки Уманському управлінню соціального захисту населення, вдалося прихистити глухих біженців із Сум, Мелітополя та Дніпра. Далі вони транзитом виїхали до Європи.
Також ми морально підтримували інших людей через відеозв’язок, давали рекомендації, де можна залишитися на ніч в Смілі, Умані та інших містах. До нас зверталися переселенці не тільки за продуктовими наборами, одягом чи взуттям, а й просили допомогти оформити статус ВПО. Наші небайдужі члени УТОГ надавали переселенцям тимчасове житло.
Я, наприклад, на прохання переселенки з Краматорська, надала її родичам житло в Черкасах. Дуже вдячна за допомогу також сім’ям Каракай та Осипових, які знайшли прихисток для восьми переселенців з Краматорська. А також дякую родинам Великих та Соколан, Тані Шуленко, Андрію Понеділку та Олександру Мельниченку, члену Черкаської ТО Арслану Дурдієву, за те що прихистив біженців з Чернігова на кілька днів. А також Ганні Каракай за надання пральної машини, Катерині Кулик та Сергію Кулик із села Білозір'я за гостинність та продуктові набори для переселенців. Станом на 1 серпня 2022 року було 30 ВПО, але через декілька місяців 10 з них повернулися в своє рідне місто.
Чи долучається ваша організація до волонтерських ініціатив для допомоги ЗСУ? Яких саме?
- Звичайно, ми також не могли стояти осторонь під час війни. Разом з членами УТОГ організовували збір овочів, речей, матеріалів для виготовлення маскувальних сіток, грошей на підтримку ЗСУ.
Також члени ПО Черкаського УВП УТОГ зібрали банки та кришки для тушонки для наших захисників. Наші члени УТОГ Валерій Пилипенко з Корсунь-Шевченківського та Світлана Федун з Черкас плели маскувальні сітки для ЗСУ.
Члени Уманської ТО УТОГ зібрали 2 500 гривень для покупки тепловізора для ЗСУ, а Таня Шуленко та Віталій Яковлев брали участь у благодійній акції та збирали постільну білизну для біженців.
Перекладачка Черкаської обласної організації УТОГ Галина Абраменко неодноразово долучалася до ініціатив ГО “Січ” та приносила теплі речі для тих, хто цього потребує. А нещодавно наша організація УТОГ передала зібрані нашими членами гроші до ГО “Січ” для потреб ЗСУ.
Інга Голик
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
