Фото з сайту ukrainaincognita.com.
Відомий український біолог, кандидат біологічних наук та голова Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи Микола Чорний в інтерв'ю журналістам видання «Kanos» детально навів аргументи стосовно екологічної небезпеки, яку може спричинити будівництво Бучацької ГАЕС, щодо загрози радіоактивних покладів у Канівському водосховищі та багато іншого.
Про радіоактивність покладів у Канівському водосховищі
«Найбільше радіоактивних речовин після аварії на Чорнобильській АЕС потрапило до Канівського та Київського водосховища. Саме у Канівському водосховищі акумульована велика кількість радіоактивного мулу, адже радіоактивний стронцій закачали молюски і скелети риб, які відмерли та опустилися на дно. Таким чином природа сама законсервувала радіацію».
«Внаслідок скидання великих об’ємів води, радіоактивні речовини піднімуться з дна і відбудеться дуже інтенсивна міграція радіонуклідів, які опустяться вниз по Дніпру, і, таким чином, аж до гирла, де річка впадає у Чорне море. І Дніпро стане знову радіоактивним».
Про втручання в екологію місцевості
«Старожили пам’ятають, як після будівництва Канівської ГЕС , коли в результаті її роботи, нижче б’єфу ГЕС, під час повені, під час нересту риб перепади води сягали 1,5-2 метри. У риб нерест, а ГЕС припиняє подачу води, внаслідок чого десятки-сотні гектарів мілководдя пересихали і там сотнями тонн лежала риба, яка виходила на нерест».
«Як тільки ми вносимо потужний зовнішній вплив до функціонування риб та тварин, їм потрібно знову адаптуватися. Адже внаслідок цього виникнуть нові недосліджені течії. Таким чином, люди вносять колосальний вплив у екосистему регіону. Наслідки цієї діяльності ніхто не досліджував».
Про потенційне зникнення Зміїних островів
«Навпроти Бучака розташовані заповідні Зміїні острови, загальною площею 116 га. Там живуть унікальні види рослин та тварин, які зустрічаються тільки там і ніде більше. Вже зараз в результаті руйнації берегів, що відбувається під час сильних вітрів, інтенсивному переміщенню води, заповідні острови у середньому втрачають чверть гектара на рік».
«Коли буде ударна хвиля скидатися із Бучацької ГАЕС, то питання, що через 10-15 років Зміїїних островів просто не стане, не підлягає обговоренню, адже це дійсно буде».
Про катастрофи, які відбуваються внаслідок недослідженого будівництва
«На прикладі трагедії Куренівки у Києві, яка забрала життя десятків людей, можна показати як глина, що розкисає, несе на собі все, що на ній стоїть. Тож існує дуже велика небезпека будівництва ГАЕС саме на таких глинистих, материнських породах».
Про альтернативи розвитку регіону
«Хотілося б зруйнувати стереотип, що Канів – центр України. Коли ми кажемо, що у Каневі величезний мистецький, культурний, туристичний потенціал, ми певною мірою кривимо душею, оскільки багато із того, чим можна було б гордитися - вже втрачено».
«Зараз вже на Канівщині постають питання, що у людей немає води, є небезпека техногенної катастрофи, коли з якого б боку не подув вітер, смердить. Який турист сюди приїде, коли тут смердить наче в курятнику?».
«Тож нарешті піднялося питання про створення Національного природного парку на території Канівщини та, частково, Золотоніського і Черкаського районів. Чому саме парк, а не заповідник чи заказник? Ми виходили із позиції, що не пустити туристів до нашої історії, нашої природи та культури, було б нелогічно та й безвідповідально. А національний парк, завдяки зонуванню територій (4 зони), дозволить поєднати і відпочинок туристів, і зони відновлення рослин та тварин».
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
