Зелені контейнери – для скла, сині – для паперу, жовті – для пластику. Із 1 січня українці мали би почати сортувати всі побутові відходи. Без цього сміття не можна захороняти на звалищах. Це передбачають зміни до Закону України «Про відходи» та директиви Європейського Союзу. Попри ухвалений закон у Черкасах наразі відсутня інфраструктура для збирання, сортування, переробки і безпечного захоронення відходів. Про це говорить керівниця одного із черкаських ОСББ Лідія Наріжна, інформує Громадське: Черкаси.
- Я зіштовхнулася із такою проблемою, що у нас більша половина сміття не сортується. Чому не сортується? Тому що не переробляється. Я винесла питання закупівлі контейнерів для роздільного збору відходів на правління ОСББ, і ми навіть були готові виділити на це кошти. Однак я пішла в мерію проконсультуватися, а там сказали, що взагалі цим питанням не займалися. Виходить, що нікому нічого не потрібно. Тому наш проект ми призупинили, бо невідомо, хто посортоване сміття вивозитиме, якщо його сортувати, то як це робити, – розповідає керівниця одного із черкаських ОСББ Лідія Наріжна.
Вона припускає: результат буде, коли у місто зайде приватна фірма, зацікавлена сортувати та переробляти сміття і отримувати на цьому прибуток.
За словами виконувача обов’язків директора департаменту житлово-комунального комплексу міськради Сергія Танюка, у місті наразі працює програма щодо роздільного збору відходів. Однак вона стосується лише збирання батарейок, люмінесцентних ламп, будівельного сміття, гілля, листя і твердих побутових відходів.
«Для того, щоб впровадити систему сортування сміття, треба спершу налагодити вивіз сміття у місті. Будь-яка програма, якщо вона не має фінансового підґрунтя, не має права на життя. Програму сортування сміття у місті ніхто не затверджував і фінансування не заплановано. Я думаю, що депутатському корпусу це нецікаво. Це питання перспективи, воно поки не розглядалося», – зазначає чиновник.
І справді, ось уже півроку у місті постійні перебої з вивезенням сміття. На початку березня місто обслуговувало лише три автомобілі перевізника ТОВ «Умвельт Україна» замість семи мінімально необхідних. Відсутність машин на маршруті підрядник пояснював несправністю транспорту та тривалим ремонтом. Та поки підприємець ремонтується, місто потопає у відходах.
Кожен мер має усвідомлювати, що відходи – це матеріальні ресурси
Обсяги утворення твердих побутових відходів в Україні у 2016 році становили 49 мільйонів кубічних метрів або близько 11 мільйонів тонн. Незважаючи на те, що протягом останніх 20 років чисельність населення України постійно скорочується, обсяги утворення побутових відходів зростають – 250-300 кілограмів у рік на людину.
За експертними оцінками, більше 99 відсотків полігонів не відповідають європейським вимогам. Як правило, внаслідок недостатнього рівня контролю або відсутності належної системи поводження з побутовими відходами щороку утворюється понад 27 тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ.
«Україна сьогодні не готова до повноцінного сортування відходів. Добре, що у нас уже ухвалена Національна стратегія управління відходами. Вона була затверджена у листопаді 2017 року і через два роки із моменту її затвердження, тобто до листопада 2019 року, кожна область має обов’язково розробити регіональний план управління з відходами. У плані має бути зазначено, що в такій-то області організовано такі пункти селективного збору небезпечних, медичних та інших видів відходів. Має бути прописаний увесь логістичний ланцюжок», – пояснює еколог Міжнародної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.
Уже зараз керівництво на місцях має готуватися до сміттєвої реформи.
«На місцях вже зараз потрібно збирати дані по підприємствах, які переробляють відходи та складати базу даних, вносити зміни до договору з перевізниками щодо забезпечення роздільного збору сміття. Хочеться, щоб кожен керівник органу місцевого самоврядування, кожен мер був господарем і бачив, що відходи – це матеріальні ресурси, які можна отримати із ПЕТ-пляшок, металу, з органічних відходів можна отримати енергію та інше», – зазначає екологиня.
У той же час експертка додає: важливо виводити сміттєвий ринок із тіні.
«Потрібно поставити такі умови перевізникам, що маршрут кожної машини має відслідковуватися, обсяг відходів теж має фіксуватися, бо можна вказувати одну цифру, а на практиці буде інша. Потрібно контролювати, скільки забрали відходів, куди їх вивезли: чи до лісу, чи до річки чи на сміттєзвалище. Однак, висуваючи такі вимоги до перевізників і зобов’язуючи їх ставити додаткові контейнери, треба розуміти, що і плата за збір та вивезення відходів зросте», – додає Алла Войціховська.
За кордоном сміттєвої культури навчають ще в дитячому садку
Черкащанин Максим Білоусов почав сортувати сміття одразу, як приїхав до Чехії . Розповідає: звикнути було не складно, адже там уже налагоджена інфраструктура – скрізь стоять відповідні контейнери. Сьогодні у Чехії 1/5 всіх домашніх відходів переробляється і використовується знову. Це стосується і 3/4 всіх упаковок.
«Чехи дуже люблять природу і екологію. Вони усвідомлюють, що сортувати сміття в їхній інтересах. Цьому вчать із самого дитсадка, там вже стоять окремі сміттєві баки. Постійно проходять якісь заходи, пов’язані із сортуванням сміття. Навіть закон є про «пропаганду» сортування як серед дорослих, так і дітей. Цей закон передбачає усе: від кількості соціальної реклами і закінчуючи лекціями фахівців у школах, які пояснюють, чому сортувати сміття важливо. Все це впливає на те, що 94% паперу викидають у синій контейнер, 68% пластику – у жовтий, 58% бляшанок – у зелений», – розповідає черкащанин.
Привчають до сортування сміття із самого малечку і в Німеччині. Там ще й на цьому економлять, зазначає Марина Лисиця.
«У дворах стоять контейнери для роздільного збору сміття і за них платить увесь багатоквартирний будинок. Окремо збирають скло, яке поділяють на прозоре, зелене і коричневе, бляшанки, органічні відходи та папір. Саме органіку і папір вивозять безкоштовно, тобто за екологічні вчинки ще й матеріально винагороджують», – пояснює Марина.
Від пластикових пляшок та поліетиленових пакетів там поступово відмовляються.
«За пластикову пляшку на касі доплачуєш 25 центів, а за скляну – 15. Потім пусту тару можна здати в автомати, які є у кожному супермаркеті. Отриманим чеком можна розрахуватися або забрати грошима. Також супермаркети поступово заміняють поліетиленові пакети паперовими. Поліетиленові пакети у магазинах платні – бо у вартість входить їхня утилізація. Якщо платиш за пакети, вже не будеш бездумно їх набирати», – додає дівчина.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
