Старший пожежний-рятувальник 3-ї ДПРЧ в місті Черкаси Сергій Соломаха понад 27 років працює у службі порятунку та продовжив контракт навіть під час війни. Він каже, що міг піти на пенсію, але не готовий це зробити, поки в країні війна.
За роки служби він ліквідовував пожежі й наслідки надзвичайних ситуацій в Україні та за кордоном, рятуючи людей під час обстрілів, пожеж і катастроф.
“Біометричний паспорт, щеплення від ковіду, півтори години на збори і ми вже у складі зведеного загону з України летимо у Грецію на допомогу в ліквідації лісових пожеж. Ще на підльоті ми вже бачили масштаб: горів і підлісок, і верхівки дерев, оливкові та інжирові сади, вогонь підбирався до приватного сектору. І це ж літо, Греція - температура більше 40 градусів в тіні, а ближче до вогню взагалі не знаю скільки, а ми в бойовках працюємо по 12 годин... Коли ввечері виходили із зони пожеж, були всі чорні — тільки очі й зуби видно. А місцеве населення і туристи зустрічали нас гучними оплесками”, - згадує вогнеборець.
Для рятувальної справи немає меж і кордонів, як немає свят і вихідних. Розповів Сергій про порятунок у новорічну ніч.
“Виникла пожежа у приватному будинку. Молодий хлопець мабуть злякався і сховався. Коли ми його знайшли, він був у непритомному стані. Але ми встигли його врятувати”, - каже Соломаха.
У надзвичайників завжди вистачало роботи. А жорстока війна додала її в рази більше.
“Коли ворог поцілив у готель в центрі Черкас, я був вдома — за 2 квартали звідти. Була ніч і я прокинувся від вибуху. Наш будинок колихнуло. На якусь мить я відчув страх, бо ми ж всі живі люди. Але одразу зрозумів, що треба вставати і їхати на роботу... Ми розбирали завали в готелі, дивом ніхто з постояльців не постраждав. Але я уявляю, який жах вони пережили в ту ніч”, - ділиться Сергій.
Надзвичайникам доводиться пристосовуватись до нових викликів і робити все можливе і неможливе для протистояння наслідкам ворожих атак.
“Коли стався приліт у комбінат, горіло утеплення всередині стіни. І щоб дістатися до вогню і загасити його, ми частково розбирали стіну зсередини будівлі. Працювали всю ніч в апаратах на стисненому повітрі — важко було”, - розповідає він.
Вогнеборець зазначає, що люди бачать роботу рятувальників і рівень довіри населення до ДСНС значно виріс останніми роками.
“Не рідко чую, як люди добре відгукуються про нашу службу — це приємне відчуття. І навіть гордість за свою роботу”, - продовжує рятувальник.
А поза службою справжньою пристрастю Сергія Соломахи є гори і гірськолижний спорт. Дружина Тетяна і син Дмитро розділяють це захоплення, а тому відпочивають і піднімаються на Говерлу всі разом. А колись, коли закінчиться війна, вони мріють підкорити Альпи.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
