На Черкащині затримали хіміка-шпигуна, який готував масштабний теракт (відео)

21 жовтня 2019, 15:04

Україна була на порозі чергової катастрофи на оборонному об'єкті, яка за масштабами могла би порівнятись із вибухами на військових складах в Ічні, Балаклії та Калинівці. Досі не відомо - хто ж їх підірвав. Але цього разу контррозвідка виявила диверсанта, коли він лише готувався до теракту. Такий собі вчений-хімік, громадянин Росії три роки тому приїхав в Україну й одружився з жінкою-українкою, яка мешкала поруч зі стратегічним об'єктом, інформує "ТСН".

Якось учений-хімік кинувся на дружину із сокирою в руках. Сімейна свара закінчилася антирерористичною спецоперацією. Виявляється, розлютований чоловік ледь не вбив дружину, бо не міг знайти свій довідник з хімії. Коли три роки тому дипломований хімік з Санкт-Петербурга одружився з простою сільською жінкою, це здивувало не тільки родичів та сусідів, але й саму Вікторію Панченко, дружину російського диверсанта.

"Він хотів саме з українкою чогось, хочу з українкою, і все, і це мене насторожило", - пригадує жінка. Отже, Леонід Харитонов - співвласник російської хімічної фірми, працював в Америці, був керівником середньої ланки в потужному російському оборонному концерні “С.Е.Д”. Три роки тому раптово приїхав до України і оселився в Умані в своєї нової дружини. "Ми з ним не жили, як чоловік і жінка", - зізналась Вікторія Панченко.

Шлюб став ідеальним

Контррозвідники захопили російського диверсанта, який готував масштабний теракт на авіабазі прикриттям для легалізації в Україні. Він давав можливість отримати вид на проживання і осісти поруч із військовим аеродромом. Та після атаки з сокирою Вікторія не витримує і йде до правоохоронців. Буйним росіянином зацікавилась контррозвідка. У будинку Харитонова встановлюють приховану камеру. Техніка зафіксувала такі розмови Леоніда Харитонова:

"Падлы говнистые… Только ты повернешься, оно тебе нож в спину… Вот такие они твари. Они все такие. Все, все. Все без исключения, сто процентов. Сто и ноль-ноль-ноль. Они все суки. Вот стоишь в очереди, а за тобой дедок стоит, фашист недобитый, белобрысый такой, ну, чисто, каратель!"

Але поквапитись контррозвідників змусило не те, що вони почули. Харитонов перетворив житло на хімічну лабораторію і виробничу лінію вибухівки. Хімік доволі легко синтезував штуку з гексаметилинтрипероксиддіаміна. Спеціалісти користуються абревіатурою ГМТД. Ця вибухівка значно небезпечніша за тротил. Накопивши достаньо ГМТД, Харитонов почав збирати пекельну машинку. Про кожен етап своєї лабораторної роботи звітує на російський телефонний номер - набором кодових слів. Чекати, допоки вибухове реаліті-шоу дійде свого кінця, було небезпечно. Росіянина затримали.

Шолом та бронежилет під час обшуку – необхідність. Якщо сапер випустить з рук нібито пачку цигарок, всім, хто поруч, кісток не позбирати. Ці цигарки вбивають в прямому сенсі. У звичайній цигарці замість тютюну була вибухова речовина. Харитонов нашпигував цигарки вибухівкою і регулярно проводив випробування.

Майор Олексій Голубенко вважає Харитонова генієм вибухотехніки. Досвідчений сапер вперше бачить такий пристрій. Вбивча цигарка була лише її детонатором: "Вона тліла, горіла дев'ять хвилин, потім вогонь доходив до вибухової речовини, вона вибухала і спричиняла інший вибух".

Дев'ять хвилин – це час на втечу. Харитонов розрахував усе до секунди. Саме стільки йому було потрібно, аби, підпаливши детонатор, відійти на безпечну відстань. Він не був одинаком, а мав кураторів, які давали йому завдання і переводили гроші на картки, значні суми, після виконання диверсії він планував виїхати за кордон.

Підривник цікавився квитками до Гонконгу. Гроші на втечу тримав буквально під боком - півмільйона рублів. 

Але що ж так кортіло підірвати в затишній Умані російському хіміку? В нього знаходять карти. На них надважливий військовий об’єкт – уманьський аеродром. Тут базуються бойові гелікоптери. Над будинком Харитонова постійно чутно гул моторів. Майже щодня триває підготовка пілотів. Він півроку спостерігав за величезними цистернами, визначався із кількістю вибухівки. В металевих циліндрах – сотні тон авіційного пального. Але головне сховище пального приховане від очей під землею. Вибух на поверхні став би детонатором для рідкої підземної бомби, потужність якої важко спрогнозувати.

У разі вибуху могла загинути значна кількість військовослужбовців. Вибухівка ГМТД не залишає слідів, тому цю вибухівку так люблять терористи.

Вибухотехніки кажуть - всі складові для вибухівкі є у вільному обігу. Заборонити їхній продаж нереально, тому що це побутова хімія. Проте, у країнах Заходу, які є мішенями для терористів, оптовий покупець прекурсорів завжди потрапляє в поле зору спецслужб. У нас же навіть війна не змусила ввести надійний контроль над ринком хімічних речовин.

Отже, диверсантові зовсім не обов'язково приїжджати в Україну зі своїм знаряддям. Все можна придбати у відкритих джерелах. Ми навмисно не називаємо компоненти, з яких можна зробити вибуховий пристрій, але хочемо застерегти: зброя, яку використовують проти нас, може бути доступною, дешевою і, головне, зробленою в умовах домашньої кухні. За потрібні таблетки заплатили 139 гривень, потрібна рідина коштує 220 гривень, а на потрібний білий порошок витратили 28 гривень. З усього цього можна виготовити вибухівку, пробивні властивості якої перевищують характеристики бойового тротилу".

Андрій Цаплієнко

Коментарі

Вгору