На Катеринопільщині відгомонів велелюдний фестиваль «Писанка-2019». Вперше об’єднані громади Черкащини зібрались разом у дружньому колі, аби напередодні свята Великодня продемонструвати на загал свої таланти. Громади створили писанкові стенди, присвячені прийдешнім святам, співали запальних пісень та демонстрували майстерність під час змістовних майстер-класів.
Фестиваль відбувся у колишньому панському, а тепер сільському парку, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва кінця XVIII століття. Атмосферність свята підкреслили і великі писанки, якими оздобили парк уздовж центральної дороги, що примикає до нього. Ініціювала фестиваль Мокро-Калигірська ОТГ, яка власне й запросила до себе гостей з 16-ти об’єднаних громад Черкаського краю. Сама Мокра Калигірка є центром Мокрокалигірської громади, до якої увійшли села Любисток, Єлизаветка, Червоний Брід, Суха Калигірка, Ярошівка та Надвисся.
— Минулого року, коли голови багатьох ОТГ з Черкащини відвідали Закарпаття, я побачила виставку перед обласною адміністрацією в Ужгороді. Мене тоді надзвичайно вразили і експозиція, і дійство, і родинна тепла атмосфера навколо. Тож я вирішила, що таку саму виставку неодмінно незабаром організуємо і в нас, в Мокрій Калигірці, — зізналась організатор святкового дійства, сільський голова Мокро-Калигірської ОТГ Вікторія Пипа. — Мою ініціативу було підтримано. Дякую всім, хто відгукнувся та долучився до спільного, насправді унікального, заходу.
Делегати від Березняківської, Єрківської, Їркліївської, Білозірської, Русько-Полянської, Леськівської, Червонослобідської, Матусівської, Іванківської та інших запрошених ОТГ пройшлися урочистим парадом та взяли участь в спільній молитві. Згодом кожна з громад представила поважному журі свою експозицію, супроводжуючи презентацію виробів народного мистецтва та кулінарії яскравими театралізованими номерами.
Яких тільки лише писанок тут можна було побачити! Стилізовані, автентичні, патріотичні, в національних кольорах, мальовничі — з птахами та квітами, намальованими окремими сюжетними картинами, виконані у різноманітних, інколи неочікуваних та екзотичних техніках. Серед писанкових артоб’єктів увагу привернула кована писанка-глобус, писанка у стилі «печворк» та, створена у техніці «декупаж».
Одна з авторок артоб’єктів, які увінчували вхід до парку, — Тетяна Юрченко. Майстриня веде у місцевій школі гурток декоративно-прикладного мистецтва.
На свою велику великодню писанку Тетяну надихнули традиційні народні мотиви. А основою «розпису» послужила звичайна яскрава хустка. Зазвичай такі носять сільські модниці. Її акуратно розрізали та доєднали до основи-яйця, використовуючи прийоми «декупажу».
— Зображення квітів є характерним для нашого регіону, — пояснює просту і водночас оригінальну ідею стилізованої писанки пані Тетяна.
Після фестивалю ця чудова робота повинна переселитись до шкільного музею в Мокрій Калигірці та доповнити окрему великодню експозицію.
Два дні на свою писанку в стилі «печворк» витратила з однодумцями вчитель початкових класів Людмила Дідук. Цікаво, що ця талановита жінка є колишнім сільським головою села Мокра Калигірка. Працювала на цій посаді ще під час тяжкого реформування колгоспів у 2000 роки. Колись, за тих часів, вона ініціювала «Свято сіл» в районі, і ось сьогодні залюбки бере участь у подібному заході.
Людмила Дідук поділилась, що творили дивожу-писанку кілька днів — спочатку зробили креслення і макет, все кілька разів ретельно переміряли , а вже потім розрізали тканину на фігурки та зшили їх в єдину композицію. На все пішло кілька днів кропіткої роботи з невеличкою перервою на каву. Вийшло оригінальне яйце, яке стало справжньою прикрасою свята.
А мереживні писанки Галини Поліщук, родом з Маньківки, викликали і захоплення, і подив одразу. Дивуєшся першочергово залізному терпінню майстра. Жінка вирізує візерунки на гусячих яйцях за допомогою спеціальних інструментів. Її ювелірні роботи дуже схожі на народну витинанку. Але ж вирізувати візерунки на яйці набагато складніше, ніж на папері.
Коли тримаєш таку витинанкову писанку в долоні неодмінно дивуєшся, як автору вдається точно вирізати гравером кількасот однакових ромбиків, чи то сфер, або квадратиків, аби вони точно зійшлися в єдиному орнаменті.
— Таку цікаву техніку я підгледіла в інтернеті. До того я як вільний пенсіонер захоплювалась різними техніками хенд-мейду. Але ось це вирізування мене буквально накрило з головою, — зізналась доморощена майстриня.
До речі, крихка краса народжується зовсім непросто. За словами пані Галини, інколи трапляється і так, що два тижні кропіткої праці буквально потрапляють на смітник за два кроки до завершення витвору.
— Саме на фініші мусиш бути максимально зосередженою та уважною, — пояснює жінка. — Повірте, результат дійсно вартий зусиль та переживань. Коли бачиш кінцевий результат і як йому починають посміхатись люди, забуваєш про всі прикрості процесу.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
