Її ляльки живуть в Німеччині, Італії, Англії, Ірані, Португалії, Росії, ну і звісно в Умані. Вона народилася в Донецьку. За освітою – інженер-технолог ресторанного бізнесу та її покликання – творчість.«Після заміжжя переїхала до Умані, на батьківщину чоловіка. Ось так і вийшло, що все своє свідоме життя я прожила в цьому місті, яке стало для мене рідним» - розповіла 04744.info 59-річна Олена Цівань.
«Лялькарством почала займатися досить недавно, близько двох років тому. Погодьтеся, що для творчості це невеликий термін», - ділиться враженнями про своє захоплення майстриня.
А розпочалося все, мабуть з дитинства. Я взагалі по життю дуже люблю іграшки. І навіть, будучи студенткою, часто шила усілякий одяг, створювала декор та різні аксесуари для ляльок. Зараз я маю багато вільного часу і можу займатися своїм улюбленим заняттям скільки завгодно.
Про ідеї
Їх маю безліч! І вони народжуються постійно! От тільки, через брак досвіду, не завжди вправно їх втілюю у життя. Адже я ніколи не вчилася шиттю, особливими художніми та дизайнерськими навиками не володіла. Іноді навіть собі пояснити не можу, звідки беруться ідеї і як виходить їх реалізувати. Часом, задоволена своєю роботою, подобається… Але ще більше мені приносить втіху та радість, яку дарують мої ляльки іншим людям.
Натхнення
Дуже надихають малювання, мультики і картинки Гапчинської. Обожнюю її. А ще люблю все прекрасне. Люблю дітей, людей. У них черпаю натхнення і сили. Створені власноруч ляльки Олена Петрівна дарує рідним та близьким, а також виготовляє на продаж. Часто люди замовляють їх як подарунок чи сувенір. Мої творіння живуть в Німеччині, Італії, Ірані, Португалії, Росії, Англії. Здебільшого, замовники описують, що хочуть бачити, розповідають про якусь конкретну ситуацію чи подію, для якої потрібно виготовити ляльку.
Перед цим не роблю ніяких замальовок. Просто, не вмію. Створюю візуальний образ, а потім ... клаптики тканини, капрон, синтепон, ґудзики, намистинки, голка… І, зупиняється час! Аж поки не з'явиться задуманий образ. Насамкінець малюю обличчя.
Це дуже важливий момент, бо саме тоді лялька оживає. І ти бачиш, якою вона стає. Це її народження. А коли береш її в руки, то усвідомлюєш, що вона тебе розуміє, бачить і відчуває. Ось в цьому і є відмінність ляльок ручної роботи від шаблонних. Коли майстер створює, творить, то він вкладає у свою роботу частинку своєї душі.
Особлива лялька
Особливою лялькою для мене є Ангел. Це та сама лялька, з якою не розстанешся ніколи. Вона - пам'ять про мого сина, який у 18 років покинув цей світ назавжди. Проте, є не лише пам’ятні, сумні ляльки. Є веселунки, добродійки, модниці та мрійниці. Інколи, дивлячись на свій витвір... не бачиш образу, немає відчуття завершеності. Тоді просто потрібно відкласти роботу на деякий час, і не згадувати про ляльку. Згодом, приходить саме те відчуття форми та бачення, якого бракувало з самого початку. І тоді закипає робота, а лялька, що оживає, посміхається тобі.
Я - людина захоплена!
Захоплення моє на стільки велике, що можу говорити про нього годинами. Мої рідні і друзі завжди з нетерпінням чекають народження нового шедевру. У мене є ляльки на всі випадки життя. На виготовлення ляльки йде близько трьох повних днів. Це якщо починаю з ранку і закінчую під вечір. Звісно, з перервою на каву.
Мрії
Звичайно є. І дуже багато. Мені здається що кожна жива людина повинна мріяти. А як інакше? Тому завжди всім раджу: «Мрійте, і це обов'язково збудеться!».
Мрії з приводу мого хобі? Потрапити на виставку. Поспілкуватися з професіоналами. Почути коментарі до моїх робіт.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
