Копати не можна залишити – науковці сперечаються через пошук могили Богдана Хмельницького

03 червня 2019, 16:15

Науковці й історики донині ламають голови, намагаючись розкрити таємницю поховання Богдана Хмельницького. Припущення різні – одні кажуть, що він покоїться на Замковій горі в Чигирині, інші стверджують - на Семидубовій горі в Івкцівцях, за деякими джерелами прах гетьмана розвіяли війська поляка Чернецького. А найбільш поширена версія говорить про те, що батько Богдан покоїться у закинутих підземеллях Іллінської церкви,що в Суботові. І чим далі ми віддаляємося від тих подій, тим більше з’являється домислів і думок. Нині біля церкви ідуть розкопки, однак археологи кажуть – змушені тимчасово їх припинити.

Де тіло батька Богдана?

Сьогодні достеменно ніхто не може сказати, де гетьман знайшов свій останній спочинок. Кажуть, що коли він був ще живий, то заповідав похоронити його біля сина, на хуторі, де народився.

Саме тому частина науковців переконана - разом із Тимошем він покоїться в Іллінській церкві і нині.  За іншими версіями, під час одного з набігів розлючені поляки розрили могилу гетьмана і спалили його кістки, а селяни потім перепоховали його на місцевому цвинтарі.

Дехто доводить, що далекоглядні козаки свого часу самі проломили стіну храму і винесли тіло Богдана, щоб перепоховати в надійному місці. Має місце і припущення про те, що в храмі таки поховали покійника, однак зовсім не Богдана...

Таємниця за мармуровим саркофагом

Нині Іллінська церква - це діючий храм. Тут проводяться богослужіння, а її двері  гостинно відчинені як для численних відвідувачів, так і для вірян. Місцева релігійна громада безкоштовно використовує будівлю для проведення літугрій, які проходять регулярно. Хоч церква діє як звичайний храм, водночас вона є пам’яткою національного значення історії та архітектури 17-го століття. Це єдина сакральна споруда на Правобрежній Україні, яка в своїх стінах приймала Богдана Хмельницького, - кажуть співробітники Національного історико- культурного заповідника «Чигирин».

Реставрації у храмі проводяться за кошт держави. Остання реконструкція мала місце у 2006-2009 роках. В її рамках було встановлено символічний надгробок із білого мармуру. Вага конструкції склала 14 тонн.

Тоді ж було встановлено величний іконостас у стилі бароко.

Орієнтовно через сто років після побудови храму поруч нього, як свідчать архівні документи, облаштувався цвинтар. Там ховали відомих людей, тодішніх меценатів, доброчинців, маєтних людей тощо. Найдавніші вцілілі поховання датуються 1799-м роком. Епітафія говорить, що там покояться Кіндрат Каменос та Іван Каменос – ймовірно, батько і  син.

Невідома аномалія

Розкопки в храмі велися і раніше, однак тоді вони не дали ніякого результату. А нещодавно фахівці інституту геології за допомогою сучасних приладів просканували периметр будівлі на глибині, до якої археологи раніше не доходили, і виявили дещо цікаве в стінах та підлозі храму.

- Це можуть бути повітря чи волога, які потрапили в порожнини, метал або накопичення попелу, - каже завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико- культурного заповідника «Чигирин» Надія Кукса. - Тобто там є якась аномалія, але що саме – ніхто не знає, прилади цього показати не можуть. Тому наразі маємо лише припущення.

За Іллінською церквою простягнулося невеличке плато, обабіч якого – стрімкі кручі. Саме тут почали розкопки столичні археологи. Старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Лариса Виногродська, яка керує делегацією археологів, каже – розкопки провели лише на схилах, бо копати в церкві ніхто не дозволяє.

- Коли геофізики провели дослідження у самій церкві, там виявили, що в стінах і підлозі на глибині 5-6 метрів є пустоти. Зокрема, ті, що на підлозі, мали квадратну форму і немовби нагадували якийсь об’єкт зі стінкою посередині. Можна допустити, що це поховання Богдана Хмельницького і його сина Тимоша. А в стінах, цілком ймовірно, можуть бути якісь документи. Але це тільки одна з версій, - розповіла вона.

За словами дослідниці, була пропозиція спочатку за допомогою спеціальних бурів зробити в стінах невеликі отвори, в які можна було б запустити відеокамеру і подивитися, що там є.  Однак наразі і це питання зависло в повітрі.

А от на схилах археологи почали розкопувати підземні ходи.

- Прокопали 3-5 метрів, а далі йти не можна, бо може обрушитись. Треба ставити укріплення, але ми поки не маємо на це коштів, - каже пані Лариса. -  Наразі є лише обриси. Ймовірно, висота цих ходів -  до 2 метрів, а глибина – близько 4,5 метрів. Але це все ще треба перевірити.

Чи варто ризикувати?

Наразі археологи збираються тимчасово закрити розкопки, адже в храмі копати дозволу не дають.

Начальник відділу охорони культурної спадщини та з питань релігій Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий у коментарі нашому виданню зауважив, що розкопки на території церкви можуть стати причиною її руйнації.

- Це пам’ятка національного значення, тому дозвіл дає не Департамент, а Міністерство культури. Обласна адміністрація тільки реєструє його, - каже він. – Міністерство дало дозвіл тільки на дослідження території поблизу храму, а щодо церкви, то тут вже на обговорення піднялася вся країна. Якщо там щось робити, то вона може завалитися, і не буде ні церкви, ні могили.

Наймасштабніші розкопки у храмі в 1970-му році провів археолог Роман Юра. Тоді під будівлею він знайшов кілька поховань. Але колона, яка тримала дах, пішла в сторону. Церква могла рухнути ще тоді, - каже Микола Суховий.

- Зараз вони хочуть копати на 5-6 метрів у глибину при 50-60 метрах розкривних робіт. При глибині 1,7 метра фундамента церква просто завалиться, - говорить він. -  Щодо стін, то в стінах ніхто ніколи нікого не замуровував, не було таких випадків.

28 травня у Міністерстві культури під керівництвом заступниці міністра культури України Тамари Мазур відбулася нарада з цього питання. На неї було запрошено археологів, інвесторів, які цікавляться цим питанням і представників церкви, яка орендує це приміщення. За її результатами було вирішено організувати науково-практичну конференцію, присвячену цій темі, а вже потім приступати до досліджень. Під час неї обговорять, зокрема, питання можливої руйнації храму в разі початку розкопок та подальших дій у разі відсутності там поховання гетьмана.

Підготувала Оксана Швед

 

Валерій сказав:

Авторам публікації слід звертати увагу на належність храму до бувшого Київського патріархату, який перестав існувати після виникнення ПЦУ.

Вячеслав сказав:

Відносно “…єдиного сокрального місця на правобережжі …”. У Богуславі у Свято-Миколаївському монастирі Богдан вів історичні перемовини з боярином Бутурліним, а у Троїцькій церкві приймав делегацію Вселенського патріарха.

Вгору