Коли чую про позицію щодо війни «я ж проста людина, нічого не можу» – мене розриває від злості.
Як зробити з людини кріпака? Забрати її почуття власної гідності, індивідуальність і претензію на свободу волі. Усе це й об’єднується у словосполученні «проста людина».
«Проста людина» – це про шлях програшу ще до його початку; це не про стійкість, а про аморфну консистенцію. «Проста людина» не вирішує за своє життя, бо вона росла з розумінням власної нікчемності. У ній ще зі школи подавляли будь-яку особистість, говорячи знамениту фразу «Я» – остання літера алфавіту».
Я ріс на книжках і фільмах, які переконували, що «навіть найменша людина може змінити хід майбутнього». Все життя на мене махали рукою та сміялися, мовляв, переросте хлопчик. Але в часи найтяжчих випробувань, які припали на сторону добра – Україну – саме такі «хлопчики» та «дівчатка», а на ділі мужні воїни, змінили хід історії, яку інші люди вважали приреченою. У кращих традиціях фентезійних романів, які у нас не змогла забрати пострадянська школа.
Лише серця, які палають пристрастю та відданістю Ідеї, здатні осяяти морок.
Нам нав’язали, що тільки дуже значна сила здатна опиратися злу. Але це не так. Дрібні речі, буденні вчинки людей стають на заваді пітьмі зі значно більшою міццю, ніж будь-яка машина режиму. Вияви доброти і любові, взаємодопомога, сміливість окремої людини – вони синергійно об’єднуються з ближніми у цільну структуру. І саме такі люди, кожен окремо й усі разом, стали стихією, яка змогла чинити опір навіть «другій армії світу».
Коли на вас говорять «проста людина» – знайте, вас роззброюють. А коли ви називаєте так себе самі – ви здалися та обрали шлях найменшого спротиву. Кожен із вас сам здатен обрати зброю, але ви повинні битися усі разом. І тільки так ми переможемо.
Дмитро Кухарчук, командир 2 штурмового батальйону 3 ОШБр, допис на власному Телеграм-каналі
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
