Соборний парк сьогодні – суцільний меморіал жертвам репресій, війни, Чорнобильської катастрофи, ще однієї війни... Натомість всі складові колишнього Першотравневого парку випромінювали позитив. Зважаючи на часи – не завжди "притомним", та загалом “парк культури й відпочинку трудящих” за цими критеріями й запам’ятався.
Черкаський краєзнавець Борис Юхно пригадує, що у парках Черкас встановлювали різні скульптури. Про найбільш "примітні" він розповів на своїй сторінці.
– Була й культура з "випердосами" (виставками передових досягнень), й відпочинок з парубоцькими бійками. Танці, кіно, шахи й любов на лавочках, ліхтарики над якими часто “вимикалися” знаряддям пролетаріату. Всякого траплялося в пахощах бузку... - пригадує Борис Юхно.
З раптовим створенням у січні 1954 року Черкаської області, ледь 60-тисячні Черкаси несподівано набули статусу столиці краю. Це обумовлювало докорінні зміни в інфраструктурі міста. Одним з першочергових завдань влади, яке за важливістю не поступалося будівництву промислових об’єктів та житлового фонду, стало створення скверів і парків.
– Про перші попіклувалися раніше, їх лише у середмісті налічувалося три-чотири (встановити лавки, питний фонтан, почепити радіо на стовпа – от тобі й сквер), а от великого парку не було. Лиш два “сади”: Шевченківський при кінотеатрі “Родіна” та Комсомольський на придніпровській кручі. Обидва – старомодні, зі збереженням ще довоєнного стилю. І без скульптур, — згадує краєзнавець.
Парк імені 1 Травня відкрили 1949-го, і вже до кінця 1950-х налічувалося з десяток скульптур. Нічого нового митці не винайшли, адже амури та німфи біліли на алеях ще дореволюційних садів. Однак у нові часи такі не вписувалися. Тому з’явилися "ідейніші" персонажі – робітники, піонери, фізкультурники.
– Технологія їх серійного виготовлення прописувалася у спеціальних кресленнях, які централізовано розсилали у провінційні художньо-мистецькі установи. Там вказували довжину арматурин каркасу, вміщували схему їх зібраного вигляду та фото того, що має бути в результаті й що вже десь стоїть. Такий собі конструктор “Зліпи сам”, – розповідає Борис Юхно. – Тодішня "титульна" скульптура парку – Ленін і Сталін на лавочці центральної алеї про щось “бесідують”. З відомих причин її прибрали 1956-го. Тоді ж дали вказівку вождями парки не прикрашати. Натомість у хрущовські часи побільшало монументальної молоді.
Часто скульптури ставали центральними елементами фонтанів, і в цьому парку то були “Гуси-лебеді” з каскадного.
– Власне – чи функціонував фонтан як такий, вже ніхто й не пригадає. Зате світлина біля отих птахів із казки є у багатьох сімейних фотоальбомах. З колишнього доробку ширужиткового скульптурного мистецтва залишилося небагато. Частково хіба шишкінські ведмеді, розпізнати у яких саме клишоногих може хіба той, хто пам’ятає їх цілими, — каже краєзнавець.
Ще дві фігури – Богдана Хмельницького та композиція “Дружба молоді” – були буквально врятовані водоканалівцями. Нині вони прикрашають територію комунального підприємства.
Читайте також: Ветеранів Черкащини запрошують на Всеукраїнський марш
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
