«Депутатство – це інструмент поліпшення якості організації, забезпечення та надання медичної допомоги», – Віталій Шило

20 жовтня 2020, 09:25

Віталій Шило – завідувач урологічного відділення Черкаської обласної лікарні, заслужений лікар України, кандидат медичних наук. Запровадив ендоскопічні (малоінвазивні) методи обстеження та лікування хворих із урологічною патологією. Зараз переймається питаннями долучення Черкаської обласної лікарні до загальноукраїнської програми з розвитку трансплантації органів.

Уперше в житті балотується в депутати до Черкаської обласної ради, бо з упровадженням медичної, адміністративної реформи в Україні медичні заклади потребують підтримки з боку місцевих рад. Віталій Шило  розповідає, чому обрав для себе ВО «ЧЕРКАЩАНИ», на що наше населення найбільше хворіє і чи задоволені медики впровадженням медичної реформи.

Віталію Миколайовичу, Ви – обласний позаштатний уролог Управління хорони здоров’я Черкаської ОДА. Згідно з медичною статистикою, наскільки поширені урологічні хвороби серед населення?

– Урологічна захворюваність займає 4-5 місце серед хвороб, на які хворіють українці. Наше відділення спеціалізується на сечокам’яній хворобі та запальних захворюваннях органів сечостатевої системи. До речі, сечокам’яна хвороба – це 2 місце в світі серед хворих на урологічні хвороби. Таких пацієнтів у нас понад 50%. Третє місце серед урологічних хвороб – це запальні захворювання сечостатевих органів та систем. Це теж наші пацієнти.

Лікуємо хворих із аномаліями розвитку, які потребують хірургічного втручання, із травмами, ятрогенними пошкодженнями органів сечостатевої системи.

Останні три-чотири роки ми максимально сконцентровані на високоспеціалізованій хірургічній допомозі. За показниками роботи урологічного відділення в 2020 році, ми оперуємо 85 осіб зі ста, які до нас госпіталізуються на лікування. Вважаю, що є такі операції, які повинні виконуватися не в усіх  відділеннях та лікарнях  по області, а в одному. Якість виконання таких операцій буде максимально високою. Крім того, лікар повинен робити не менше 200 операцій на рік, тоді він матиме високу кваліфікацію.

– А легші випадки лікують лікарі в районах?

– Так, за нашими рекомендаціями, які надаємо пацієнтам. Налагоджена також співпраця з лікарями районної ланки та сімейної медицини. Раніше робота була організована таким чином: Управління охорони здоров’я  планувало на рік виїзну перевірку того чи іншого лікувального закладу області, в яку включало спеціалістів обласної лікарні. Вони в свою чергу після перевірки надавали в Управління звіт із рекомендаціями. Через зазначений термін виконувалась перевірка виконання рекомендацій та усунення зауважень. Таким чином був і діалог, і контроль, і вплив на служби в районах. На сьогоднішній день планові перевірки відсутні, лікувальні заклади працюють фактично самостійно, контрактуючись з НСЗУ. Частковий вплив мають органи місцевого самоврядування. Інститут обласних позаштатних спеціалістів в більшості втратив свій вплив та значимість. Впливати можна тільки найвищою якістю надання медичної допомоги із застосування новітніх сучасних технологій та умов перебування пацієнтів в стаціонарі. Сьогодні, в умовах карантину, працюємо в іншому форматі – консультуємо в телефонному режимі, за допомогою телемедицини медиків із районів. При потребі виїжджаємо по санавіації. Планував провести в кожній районній лікарні круглий стіл із сімейними лікарями на тему обстеження та лікування урологічних хворих – щоб визначити проблемні питання, вибудувати алгоритм дії лікаря при тій чи іншій ситуації. Але епідемія внесла свої корективи.

– У сучасній медицині активно впроваджуються малоінвазивні методи лікування. Чи застосовуєте їх Ви?

– Раніше такі операції в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні не робилися. Але в 2008 році я вступив в аспірантуру ДУ «Інституту урології Національної академії медичних наук України». Тема моєї дисертації пов’язана з ендоскопічними, малоінвазивними методами.

Відтоді вже 12 років виконую ендоскопічні операції на органах сечостатевої системи (при сечокам’яній хворобі – літотрипсію, при захворюваннях передміхурової залози та сечового міхура). Якщо до 2008 року такі операції в Черкасах не проводилися зовсім, то нині лише в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні їх роблять 600-700 на рік. Ця практика поширилася й на інші лікувальні заклади Черкас (міські лікарні № 1, № 3, Черкаський обласний онкодиспансер). Але сучасна ендоскопічна урологія не стоїть на місці. Черкаський онкодиспансер є одним із прогресивних у цьому напрямі щодо лікування хворих з онкоурологічною патологією.

– Які ще новації були Вами запроваджені?

– Сьогодні ми застосовуємо різні варіанти ендоскопічного видалення каменів із усіх відділів сечової системи. Це дає можливість швидкої реабілітації пацієнтів, швидкого відновлення працездатності, зменшення інвалідизації. Цікава також лапароскопічна хірургія. Стале місце займає реконструктивно-пластична урологія.

У нас налагоджена співпраця з лікарями – із ДУ «Інститут урології НАМН України», з відділом сечокам’яної хвороби. Вони приїздять до нас, навчають. Розвиваємо напрям трансплантології органів, зокрема, на базі нашого відділення. За наказом Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА створена експертна група з трансплантології, я до неї також входжу. Словом, усе прогресивне, що є, намагаюся «затягувати» в Черкаську область. Але це потребує багато коштів і підтримки обласної  влади, депутатського корпусу. Взагалі, з проведенням адміністративної реформи роль обласної і місцевих рад зростає.

– Мабуть, саме тому йдете в політику?

Мене зараз питають: воно тобі треба? Треба, бо хочу, щоб пацієнти лікувалися в нормальних, комфортних умовах. Щоб обладнання купувалося нове, а не «second hand», провідних виробників, а не дешеве китайське, яке через півроку-рік вийде з ладу. Щоб оперувалися в операційних належного рівня. Важливо, щоб лікар отримував достойну заробітну плату, хотів працювати. А не так, як сьогодні, 50% випускників медінститутів не бажають працювати за спеціальністю або їдуть за кордон. Як результат – нестача як лікарів, так і середнього медичного персоналу. Коли люди чекають по два тижні запису до лікаря – так не має бути.

І які Ви бачите шляхи вирішення цієї проблеми?

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького та Черкаська медична академія отримали ліцензію на підготовку за спеціальністю «Медицина».

Цікава також Ваша думка стосовно реформування медицини. Чи в правильному напрямі воно рухається?

– Питання реформування назріло, це об’єктивний процес. Але  під час реалізації реформи виникла низка проблем. 

Однією з них стало фактично руйнування третинного рівня медичної допомоги.

До 1 квітня  усі лікарні стали комунальними неприбутковими підприємствами і працюють як самостійні одиниці. Заробляють собі гроші наданням послуг, які обумовлені угодою з Національною службою здоров’я України. На жаль, тарифи НСЗУ не покривають всі витрати, спірним є сам принцип формування цих тарифів. На щастя, у Міністра охорони здоров’я є розуміння цієї проблематики, він узяв курс на її вирішення. Але є ще низка питань, які в компетенції місцевих рад.

Скажімо, в тарифи НСЗУ не закладені комунальні платежі, утримання закладу, податки, капітальні та поточні ремонти, закупівля обладнання і частина витратних матеріалів. Усе це має дофінансувати власник лікувального закладу. У випадку КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» це Черкаська обласна рада, міських лікарень – міські ради тощо. Ще більше проблем у районних, місцевих лікарень. Але кожен житель області, на моє переконання, повинен отримувати якісну медичну допомогу сьогодні і зараз. І саме це повинно виконуватись в лікувальних закладах обласного підпорядкування.

Тому важливо, щоб депутати, приймаючи рішення про утримання медичних закладів, усі ці проблеми знали і розуміли.

Якщо станете депутатом – що робитимете в першу чергу?

– Позиціоную себе насамперед фахівцем, а депутатство – це інструмент поліпшення якості організації, забезпечення та надання медичної допомоги. Один із перших кроків – показати депутатам, чиновникам реальний стан наших лікувальних закладів і медицини, в порівнянні, наприклад, із провідними лікувальними закладами в інших регіонах, приватними клініками в Україні. Депутати та чиновники теж повинні знати, що у нас є, як може бути і як має бути.

Пацієнт або не повинен думати, де взяти гроші на лікування, або мати фінансову можливість оплатити лікування.  В Україні є державні програми з лікування тих чи інших захворювань. Можна приймати місцеві програми, які будуть дофінансовувати закупівлю ліків, медобладнання тощо. Місцева рада може це зробити, це її повноваження.

– Чому Ви з ВО «ЧЕРКАЩАНИ?»

– Це та партія, яка не має керівництва з Києва. Це люди, які чогось у житті досягли, створюють робочі місця на Черкащині, платять податки. У мене конструктивний підхід. Іду в раду, бо знаю, що вона робить, і що мені треба зробити. Тому й прийняв для себе рішення іти на вибори з «ЧЕРКАЩАНАМИ».

Виборцям теж раджу думати, за кого голосувати – чи за ту людину, яка в житті нічого не зробила, чи за ту, яка, працюючи, чогось досягла, створила бізнес, є керівником успішного підприємства, або це фахівець, який має певні успіхи у своїй діяльності. Вірю у здоровий глузд наших людей і хочу працювати на їх благо!

*передвиборна агітація

Поділитись

Коментарі

Вгору