Від початку пандемії COVID-19 черкаська екстренка працює на передовій. Тисячі викликів на добу, агресивні пацієнти та необґрунтовані звинувачення призводять до того, що все більше фахівців відмовляються від понаднормової роботи, яку люди не оцінюють.
Проте дефіцит персоналу - не єдине, від чого потерпає "швидка" в Черкасах. Чому робочі місця є лише на папері, а черкащани досі не можуть зв'язатися з диспетчером, коли їм потрібна екстрена допомога, журналістам "Про все" розповів директор черкаської екстренки Ігор Фесун.
- Скільки викликів на сьогодні протягом доби обслуговує місцева екстренка?
- За добу надходить 1300–1500 звернень від громадян в оперативно-диспетчерське управління. Це і коли викликають швидку, і коли просять поради в тій чи іншій ситуації, або ж комусь потрібна консультація. Бригади по області виїздять на 600-700 викликів за добу. Приміром, за листопад диспетчери прийняли 44 518 звернень, а медики виїздили надавати допомогу на 19 369 викликів.
- Кількість викликів вражаюча, проте черкащани скаржаться, що не завжди можуть дочекатися зв'язку з диспетчером - буває, що їм доводиться "висіти" на лінії кілька хвилин, а в цей момент люди потребують екстреної допомоги. Чому так трапляється?
- Така проблема справді є. Взагалі для максимально ефективного функціонування оперативно-диспетчерського управління має бути обладнано не менше 20 робочих місць. Приміром, диспетчерів з приймання виклику має бути 12 у кожній зміні, а у нас їх – 6. Тому бувають ситуації, коли пацієнтам не вдається відразу з’єднатись з диспетчером. Особливо після вихідних або ж наприкінці робочого тижня – викликів надто багато.
- Знаєте, скільки орієнтовно викликів лишилося без відповіді диспетчера?
- Є у нас статистика так званих "неприйнятих викликів". Наприклад, з січня по листопад - 32 907 викликів. У листопаді без відповіді лишились 5573 дзвінки. 80-90% громадян, звісно, телефонують вдруге або втретє і таки отримують консультацію або прийом виклику. Але так, це призводить до деякої затримки в часі.
У "години пік" між дзвінками може проходити всього 2-3 секунди й знову новий і новий виклик. Люди телефонують, панікують. В такі моменти на диспетчерів іде наднавантаження, бо кожен виклик – це чиєсь горе, складна життєва ситуація.
- Скільки викликів у середньому приймають диспетчери? Чи це не критично для фізичного й морального стану?
- За нормами, на одне робоче місце в рік має приходитись 30 тисяч звернень. А ми маємо 70 тисяч на робоче місце. Норми ж розраховані не просто так, а з метою психо-емоційного навантаження в розумній мірі, щоб людина могла правильно оцінювати ситуацію. Бо коли весь час працюєш – ти ж можеш зробити помилку. Так, це недопустимо для диспетчера – помилятись. Але ж вони люди, не роботи! Якщо в них навантаження у 2,5 раза більше норми, то зрозуміло, що вони не можуть все контролювати.
Коли телефонують і кричать у слухавку "дитині зле" або "аварія, швидше", то кожна пропускає виклик крізь себе, всі переживають. І коли ще не відійшов від попереднього виклику, а треба миттєво переключитись на новий… Це просто колосальне навантаження. Бо за 10 хвилин може надходити три виклики, а диспетчер має правильно поставити попередній діагноз, правильно надати рекомендації, правильно записати адресу (випитати в якому місті, який район, вулиця, біля якої берези знаходиться постраждалий, в якому він стані). А це, повірте, не легко. Диспетчер має направити бригаду і саме ту бригаду, яка в тій ситуацій надасть максимально ефективну допомогу. Так, деякі дівчата не витримують, звільняються.
- На сьогодні існує дефіцит медпрацівників і диспетчерів?
- Насправді є нестача працівників. Як не стараються наші ВНЗ, на швидку все ж приходить дуже мало лікарів по всій країні, а це велика проблема. Є нестача й фельдшерів, меншою мірою, але все ж є. Також не вистачає й водіїв.
Попри те, що серед медичних комунальних закладів Черкащини у нас найвища середня зарплата, все одно не вистачає персоналу. Ми готові йти назустріч працівникам, інколи допомагаємо перенавчатись. Боргів по виплаті зарплати немає - кожен місяць з початку року всі співробітники отримують премії. В більшій чи меншій мірі, але отримують. Ми їх маємо чимось заохочувати, бо робота складна, часом ще й небезпечна через неадекватних пацієнтів. Нападів на бригади побільшало. Знову ж, не всі це витримують.
- А яка на сьогодні статистика нападів та агресії на фельдшерів?
- Якщо за попередні роки було по 5-10 нападів на бригади, то за 11 місяців цього року черкаські бригади натискали тривожну кнопку для викликів ДСО 61 раз. Велика проблема в тому, що медики в більшості не хочуть писати заяви до поліції, бо доводиться пережити багато судової тяганини, яка може продовжуватися пів року, а то й рік. А закінчується це штрафом для нападника у 500-700 гривень. Люди просто не бачать в цьому сенсу, бо не відчувають себе захищеними. Якщо так буде і надалі, то в нас просто не залишиться кому працювати.
- А чому не наймаєте додаткову кількість працівників? Проблема в недостатньому фінансуванні чи відсутності місця, де їх розмістити?
- Одна з нагальних проблем на сьогодні в нашому Центрі – це єдина диспетчерська служба. Майже два роки тому, поки ми чекали будівництва Центру, для оперативно-диспетчерського управління організували тимчасово оснащене приміщення. Там зробили ремонт, поставили все потрібне технічне оснащення, обладнали 12 робочих місць на території 39 кв.м. Але це не відповідає нормативно-технічним вимогам. Бо на таку кількість працівників площа має становити 96 квадратних метрів.
- Які зможете назвати головні покращення й проблеми, які існують у черкаській екстренці?
- На сьогодні серед покращення - збільшення й покращення матеріально-технічної бази: новітнє обладнання з’явилось, нові автомобілі, до того ж їх стало більше. І якби не це покращення, ми б стовідсотково не змогли б впоратися з викликами, які з'явилися під час пандемії. Тому і нова форма, й обладнання, і автомобілі. Можна сказати, що за всю історію незалежної України це великий прорив зі зміцнення матеріально-технічної бази.
На жаль, проблемними лишаються наші приміщення, пункти постійного та тимчасового базування станцій та підстанцій швидкої/екстреної медичної допомоги. І сама будівля Центру з централізованою диспетчерською, з нормальними її розмірами, з нормальним місцерозташуванням - це все досі "підвисає". І потрібно працювати над тим, щоб була достатня кількість диспетчерів, аби люди могли завжди додзвонитись на 103. Сподіваємось, що найближчим часом Центр ЕМД стане прикрасою не тільки нашого міста, а й всієї України. Але ми сподіваємось, що найближчим часом Центр ЕМД стане прикрасою не тільки Черкас, а й всієї України.
Додатково: Коли журналісти готували матеріал, стало відомо, що розробляється великий проект не лише приміщення Центру екстреної медичної допомоги з централізованою диспетчерською, а й допоміжні приміщення для інших відділів та служб обласної екстренки.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
