Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає 30-річчя Незалежності. За цей час наша країна змінювалася, змінювалися і самі українці. Журналісти "Про все" запитали у відомих черкащан, які, на їх думку, основні досягнення та здобутки України за роки незалежності.
Петро Душейко, депутат Верховної Ради України 2 скликання, заслужений працівник сільського господарства, член ради ОО ВО “Черкащани” головним досягненням за роки незалежності називає зміну в свідомості людей.
- Я був депутатом Верховної ради 2 скликання. Пам'ятаю, одного разу у сесійній залі прямо під час засідання зав'язалася полеміка про незалежність. Я тоді не витримав, узяв слово і відповідаючи одному з опонентів, який говорив: "Нічого це не дає", сказав: "Це дало хоча б те, що ти можеш говорити тут вільно те, що думаєш".
Багато що змінюється у свідомості людей. За останні роки значна частина суспільства стала відчувати гордість за те, що вони є громадянами України. І на щастя, їх стає дедалі більше.
Важливо і те, що саме зараз нас почали впізнавати у світі. За ці 30 років вагомі здобутки маємо в сільському господарстві, освіті, культурі та інших важливих сферах. Приємно бачити, що в нашій країні є чудові лікарі, науковці, інженери, вчителі. Важливо, щоб усі ці сфери розвивалися і давали можливість для реалізації фахівцям та знавцям своєї справи. Однак для цього потрібен розвиток економіки. Я завжди кажу, що справжня незалежність – це коли є економічна самостійність. Не скажу, що в нас зовсім нічого не робиться. Однак роботи ще багато.
Як держава ми відбулися. Тепер слід працювати над тим, щоб затвердити свій статус у міжнародній спільноті, стати економічно сильною державою. І головне – вчитися пишатися своїм. Ми у Черкасах створили інститут селянства, який визнала не лише Академія наук, а й світова спільнота. Наша історія – це ж не лише історія воєн та звитяги, завжди на нашій землі жили люди, які кували зброю, вирощували хліб. Про них також потрібно знати і пам’ятати.
Надія Горбаченко, представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Черкаській області серед вагомих перемог незалежної України виокремлює збільшення присутності української мови в публічному просторі.
- 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який відіграє надзвичайно важливу роль у зміцненні української незалежної держави.
Перші два роки дії Закону підтвердили його ефективність, консолідуючу роль та підтримку з боку суспільства. З липня нинішнього року розпочався новий етап втілення норм цього закону, який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі.
За результатами соціологічного дослідження «Сприйняття українцями телерадіоефіру: результати дослідження громадської думки», проведеного на замовлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, близько 80 % громадян надає перевагу українській як основній мові телевізійного та радіоефіру і є активними споживачами україномовного контенту на радіо і телебаченні. Мені, як представнику Національної ради України в Черкаській області, надприємно, що Черкащина серед лідерів телерадіоорганізацій в Україні, які здійснюють мовлення державною мовою.
Читайте українське, слухайте українське, дивіться українське!
З Днем Незалежності!
Олександр Черевко, ректор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького найбільшим досягненням називає молодь, яка народилася і виросла в незалежній Україні.
- Наша молодь дуже талановита, вміє приймати рішення, креативна, користується всіма сучасними досягненнями науки. І не просто користується, а й отримує знання.
У представників цього покоління є чітка життєва мета, прагнення відбутися, самореалізуватися. Бо «стадом» сьогодні не реалізуєшся, у наш час треба бути індивідуально дуже підготовленим. Таких молодих людей більшість. Ми, представники старших поколінь, пройшли певний історичний шлях і прийшли до висновку, що треба любити Україну. А вони її люблять, не зважуючи, де було краще: за соціалізму чи за капіталізму, в складі імперії чи в період незалежності. Вони люблять свою країну, бо вони тут народилися, тут живуть, тут їхнє майбутнє. Можливо вони навіть реалізують себе за межами України, бо для них світ не в кордонах, а в уяві, у світогляді. Але це не страшно. Переконаний, що наша психіка, душа, генетика так влаштовані, що більшість українців повернеться назад, додому. Свого часу і я після навчання був направлений в іншу країну, працював там 10 років, повернувся і щасливий жити на рідній землі.
Пишаюся нашою молоддю, вірю в неї, тому працюю і допомагаю їй стати ще кращою!
Анатолій Ткаченко, директор ПрАТ “Лебединський насіннєвий завод” каже, що одним з найважливіших досягнень у 30-річній новітній історії України є її армія.
- Після довгих років руйнації і розбазарювання українського війська, після значних втрат техніки в окупованому Криму та у війні на Донбасі, ми змогли виростити боєздатну армію, яка стримує відверто сильнішого ворога, чия армія входить в п’ятірку найсильніших у світі.
Сьогодні ми вже самі вдягаємо та озброюємо своїх солдат, маємо на озброєнні техніку українського і західного виробництва. Та і самі виробляємо надсучасну військову техніку.
На 30 році Незалежності, за оцінками експертів Global Firepower, ЗСУ посідають 27 місце серед 138 країн. А серед країн Європи Україна перебуває на 9 місці з 50.
Сьогодні наші Збройні сили, по суті, той важливий інструмент, який не тільки береже Незалежність України від зовнішніх ворогів, а й об'єднує націю всередині країни. А це - ще одне досягнення України. Ми стали більше об'єднані у своїй національній самоідентифікації.
Андрій Кравець, журналіст одним із першочергових здобутків вважає реальне відродження української культури.
- В Україні, як відомо, живуть як українці, так і "малороси", - здавалося б, одне ціле за походженням, але різні за суттю, як корінь і гичка у буряка – відповідно, така і користь їхня для держави.
Українець все сприймає серцем, а "малорос" - через шлунок. Українець любить Україну і її державність, а "малорос" - стогне по розваленому совку. Причому, справжні українці є серед тих, хто ще Сталіна пам’ятає, а "малороси" зустрічаються навіть серед тих, хто не знає, серп і молот чи паяльник зі стамескою були на гербі СРСР – бо ніколи його не бачили. Українець знає свою історію – як переможні, так і чорні її сторінки, а "малорос" має лише фрагментарні спалахи пам’яті про те, які були ціни на ковбасу і як йому жовтенятську зірочку урочисто вручали. Здобутки Незалежності й державності українцеві оцінити значно легше, аніж "малоросу" - українець знає, що ціну має не тільки гречка з олією, він знає справжню ціну Волі!
Три роки тому я мав нагоду поговорити дорогою в аеропорт Ларнаки з таксистом-росіянином. Він запитав мене: "Как ви візу на Кіпр дєлалі? А то у нас всьо ето очєнь сложно. Хотя, что ето я – у вас же в Украінє паспорта НОРМАЛЬНИЄ!" У ту хвилину я відчув справжню гордість – коли адекватна людина, хоч і з країни, вороже налаштованої до нашої – визнає переваги України, що має безвіз і сприймається Європою як рівноправна держава.
Із явних і першочергових здобутків маємо чудову і шановану суспільством армію, маємо реальне відродження української культури – причому, в обох випадках у першу чергу – завдяки ініціативі людей, добровольців і волонтерів – як у бою, так і на поприщі мистецтва, кіновиробництва чи книгодрукування. Ясна річ – є і чимало проблем, зокрема у тому, щоб утримати набрані темпи і не збавити оберти у нашому русі на Захід.
Прямуючи до Європи, ми зберігаємо і розбудовуємо СВОЄ, на СВОЇЙ землі, де жили наші предки. Ці речі були б неможливі без української Незалежності.
Тетяна Черевань, художниця каже, що для неї важливе досягнення незалежної України - це свобода самовираження.
- За час незалежності з‘явилося ціле покоління людей, що народилися, живуть та створюють сім'ї уже будучи незалежними. Важливо, щоб ми берегли та доносили цінність, а також пам'ятали ціну, якою вона була здобута.
Щодо досягнень, я відповім стосовно саме моєї професії - художник. Ми маємо сьогодні свободу самовираження, ми не пішли шляхом тоталітарних держав, які обмежують права людей. І саме зараз я відчуваю реальні зміни в ставленні людей до себе та, зокрема, до моєї творчості. Ми навчаємо наших дітей цінності свободи, гідності та бути відповідальними за себе.
Петро Ластівка, директор-художній керівник Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка основним здобутком незалежної України називає важкий відрив від вічного ворога - Московії.
Артем Лукашук, ветеран війни, учасник “Ігор Нескорених” говорить, що для нього важливе досягнення України - це згуртованість всієї країни, громадян, справжніх українців у війні з Росією.
- Війна, мабуть, зробила нас сильнішими і дала поштовх до змін у країні. Звісно, зараз ще тяжко, багато чого недопрацьовано, але думаю ми будемо над цим працювати. Важливим здобутком є також конституція, якби ще всі її дотримувалися, було б набагато краще.
За останні роки сильнішою в нас стала армія. Це також має важливе значення, адже нас бояться навіть великі країни, такі як Рашка.
Зараз почали більше цінувати нашу рідну українську мову. І ставитися до неї з більшим патріотизмом. Багато хто з російської перейшов на українську, у тому числі і я. Адже я родом з Донецької області, а говорити української почав з 2016 року, коли переїхав до Черкас.
Ми стали сильнішими разом, Україну почали більше цінувати та поважати інші держави. Тому що ми показали “зуби”, свій характер та те, що самі можемо захищати свою країну та народ.
Олександр Власюк (Сашко Лірник), казкар-лірник, сценарист, актор, телеведучий головним досягненням називає становлення України як держави, а не колонії.
- Це дуже важливо, що українці мають свою державу з власною мовою. Ми не вклоняємось Москві, росіянам чи ще комусь. Нарешті з’явилася українська армія, яка змогла нас захистити та відбити ворога. Звичайно, ще багато потрібно доопрацювати та підтримувати її. Тільки від нас залежить, яке буде керівництво. На фоні подій в Афганістані, ми маємо розуміти, що тільки ми самі можемо себе захистити, ніхто нам більше не допоможе.
Що мені подобається - в Україні з’явився хазяїн на землі. Раніше багато полів були всіяні бур'янами, а зараз із них уже збирають урожаї, розвинулося фермерство. Це наш здобуток.
Нарешті з’явилося українське кіно. Його критикують зараз, але воно є і має дуже гарні перспективи. Наприклад, фільм “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке” заклав підвалини українського дитячого кіно, яке виховує українців. Коли приходять на цей фільм, то до зали заходить населення, а виходить - народ. Ця картина - чергова віха українського кіно, а не продовження якихось “совкових” традицій. Також з’явилися українські книжки. Українська культура заявила про себе не як про другорядну, а як про самобутню.
З’явилося покоління свідомих українців, які будуть “давати по зубах” всіляким закидам, звинуваченням в "хохлизмі", "малоросійстві" тощо. Змінився тренд в ідентифікації українців: говорять уже не про сало, шкварки, кумів, кабанів, а про наших “кіборгів”. Україна виходить на сучасний рівень.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
