Черкащанам розказали, скільки коштує зібрати дитину до школи

13 серпня 2018, 20:06

Черкащанам розказали, скільки коштує зібрати дитину до школи

Останній місяць літа для більшості мам і татусів сповнений турботами. І питання «Скільки коштує зібрати дитину до школи?» – найактуальніше наразі. Адже потрібно придбати все – від ручки до шкільної форми. Про те, у скільки це обійдеться, цікавилися на ринках і в крамницях обласного центру й переконалися, що для того, щоб спорядити дитину до школи батьки добряче спустошать гаманці, пише "Нова Доба".

Можливо, сьогодні це видаватиметься дивним, але аж до початку 1980-х років «у масштабах країни» жодного торговельно-купівельного ажіотажу перед Днем знань не спостерігалося. Старанні учні самозабезпечувалися канцелярським приладдям і підручниками упродовж літа, і відвідини книгарень, універмагів і магазинів канцтоварів дарували якусь особливу втіху. Хотілося до школи чи ні – питання інше, але готуватися до неї хотілося. Підручники не змінювалися цілими п’ятирічками, а буквально «понюхати» книжку, яка ще пахла поліграфічною фарбою, – особливе задоволення, можливе лише раз на рік.

Грошей на дріб’язок вистачало. То було як змагання – придбати щось новеньке, і бажано – не таке, як буде в усіх. Нехай навіть гумку-«стирачку»: щоб один її бік був не блакитним, а рожевим, бо такі – рідше. Або прості олівці: не прості «прості», а чехословацькі. Чи нотний зошит, щоб з портретом композитора на обкладинці. Пенал, циркуль, косинець… Цей копійчаний товар не потребував фінансової участі дорослих, тож нікого не обтяжував. Звісно, можна було дочекатися кінця серпня, батьки куплять усе відразу, але радості від того – жодної.

Інша річ – форма. Радянська школа успадкувала традицію гімназійних часів вбирати учнів у «однострій», хоча з 1919 по 1949 рік форми, як такої, не існувало. Упродовж 1950-х хлопчача нагадувала військову – під ремінь і з фуражкою, для дівчаток теж не передбачалося нічого вишуканого: безальтернативні темно-коричневі сукні з робочими чорними чи святковими білими фартушками. Навіть зачіски строго регламентувалася: зазвичай то були коси з бантами або коротенькі, зафіксовані невидимками. Цікаво, чи правда, що згідно з якимось соцопитуванням колишні радянські школярки найбільше не люблять темно-коричневий колір? Якщо так – їх можна зрозуміти. Хлопцям було байдуже, на формі якого кольору горітимуть коліна.

Білі комірці – як для дівчаток, так і для хлопців, – окреме випробування. Не так для них, як для мам і бабусь. Прати, прасувати, підшивати… Морока! Зате дисциплінує. Школярки вміли це робити, та й школярі, хоч і не всі, – теж.

Придбання форми – то вже батьківський клопіт. Непроста справа для них і неприємна для хлопчаків. Матеріал цупкий, кусючий, на вулиці у серпні спека, а шкільні базари, де найбільший вибір, – тільки на вулиці.

Згадаємо ціни. Наприкінці 1970-х шкільна сукня – 8−10 карбованців, два фартухи – чорний і білий – 7 крб, манжети та комірці – прості 50 копійок, мережеві – 1 крб. Костюм для хлопчика тоді ж у «Дитячому світі» чи універмазі можна було придбати за 17−17,5 карбованця.

Залишається нагадати, що відколи спеціалізовані шкільні базари набули поширення у Черкасах, проводилися вони на території Дахнівського ярмарку, у сквері за обласним драмтеатром та пізніше – на площі 700-річчя. Однак частіше про те, що незабаром 1 Вересня, нагадували газетні оголошення і «шкільними базарами» автоматично ставали всі секції магазинів, у яких можна було придбати щось зі шкільного асортименту. Наприклад – таке, від 9 серпня 1968 року:

«Шановні покупці! Для багатьох із вас 1 Вересня – велике свято. А чи подбали ви про все необхідне для своїх дітей? Якщо ні, то завітайте на шкільні базари, які відбудуться з 7 по 31 серпня в універмагах, магазинах «Дитячий світ» та культмагах, а у вихідні – на центральних площах, вулицях і ринках Черкас, районних центрів, великих селищ. На цих базарах можна придбати одяг і взуття для школярів, портфелі, ранці, зошити, підручники, азбуку, рахівнички тощо». І хоч цьому оголошенню рівно 50 років, у своїй основі воно знову актуальне…

«Вивертаємо кишені»

Отож у похід магазинами вирушаємо зі списком. У переліку: шкільна форма, кольорові й прості олівці, фломастери, акварельні фарби (краще медові, 6 кольорів), по 10 зошитів у клітинку і косу лінійку, спортивний одяг, кросівки чи кеди, туфлі та ранець. І це лише найнеоб­хідніші речі, тому що кожен із батьків знає, що ще потрібні будуть додаткові кошти на «спеціальні» зошити та посібники для малечі, а це ще плюс 350 гривень (у середньому). Які ж саме потрібні будуть додаткові зошити та посібники, у школі скажуть після 1 вересня, тож будьте готовими до таких витрат.

Шкільна форма вже стала обо­в’язковою майже в усіх школах. І на «Шкільному базарі», і в спеціалізованих магазинах нині є широченний вибір на будь-який смак і гаманець.

– Останнім часом батьки звертають увагу не на ціну товару, а на його якість, – розповідає Юлія Нагорна, продавчиня з торгового ряду на «Шкільному базарі», вона торгує одягом для школярів уже не перший рік. Тож, каже, що ціни з минулого року не зросли. – Найпопулярнішими нині є костюми-двійки – їх по декілька беруть за один раз, – говорить продавчиня. – Виробник переважно Україна, Туреччина та Китай. Якість – гарна, перевірена часом. Я завжди готова «піти на зустріч» та зробити знижку навіть більше 50 % на одяг минулих сезонів, – каже пані Юлія. – Зазвичай купують форму чорного кольору, але інколи питають й інші кольори: бордові, зелені. Смугаста була актуальна торік. Дівчатка-підлітки просять батьків придбати замість піджаків кардигани – вже хочуть мати стильний вигляд, – посміхається продавчиня.

Отож форма для хлопчика в різних магазинах обійдеться від 499 до 1 600 гривень – від покупки лише піджака до комплектів у різній комбінації з піджака, штанів і жилета. Для дівчаток – 209–1 000 гривень – від покупки лише сарафану до комплектів у різній комбінації з піджака, шортів, спідниці, сарафана. Дизайнерська форма дорожча – 985 гривень за сарафан чи 1 535 гривень за комплект із блузи, спідниці й жилета. Крім комплектів, багато речей із колекцій форми продаються окремо.

До речі, нам підказала продавчиня зі «Шкільного ринку», що штанці чи спіднички з минулорічних колекцій можна придбати набагато дешевше – за 100 гривень обіцяла сторгуватися, тож – питайте, такі речі за якістю не відрізняються від цьогорічних, а «модні» нині бантики-пайєтки, для ділового стилю одягу не такі вже й доречні.

Метелик і краватка для хлопчика – 50–150 гривень, бантики для дівчинки – у середньому 25 гривень, маленькі можна придбати по 16 гривень. Сорочка для хлопчика коштує 220–345 гривень, блузка для дівчинки у різних магазинах коштує 199–430 гривень. На цій позиції можна зекономити, якщо є вишиванка. Вони, до речі, нині коштують від 150 до 1 000 гривень, залежно від тканини і типу вишивки. Туфлі для хлопчика обійдуться у 350–700 гривень, для дівчинки – 300–495 гривень.

Спортивний одяг: костюм можна купити за 499–650 гривень – це кофта на блискавці, штани. Лише спортивні штани коштують 139–439 гривень. Футболки − 120–200 гривень. Кеди обійдуться у 295–375 гривень, кросівки можна знайти і за 179 гривень.

Комплект із 5 пар шкарпеток різного кольору можна купити за 100 гривень. Це вигідніше, ніж купувати їх окремо. Еластичні тілесні колготки для дівчинки − від 49 гривень.

– Моя донька піде до шостого класу, – каже черкащанка Віра Козара, яку ми зустріли на ринку, – за літо вона майже не підросла, тож нову шкільну форму не купуватиму. Для нас і 350 гривень – дуже дорого, не кажучи вже про 850. Поки що прицінюємося… До речі, доньчина класна керівниця і батьківський комітет, порадившись, пропонують нам, батькам, купувати не обов’язково шкільну форму. Дівчаток можна вдягнути у штанці чи сарафан та піджачок, легенькі кофтинки-гольфи. Для хлопців, звісно, – костюми. У такий спосіб ми зможемо зекономити хоча б трохи грошей і придбати зошити та інші шкільні вкрай потрібні речі.

Двадцятирічна студентка Надія Тка­ченко, яку зустріли на ринку, привела до торгових рядів канцелярського приладдя своїх молодших братика й сестричку.

– Вирішила цьогоріч допомогти своїм батькам зібрати молодшеньких до школи. Коли я була школяркою, – згадує дівчина, – витрати до Першого вересня були близько тисячі гривень. Нині ж, щоб зібрати учня, доведеться викласти і дві, і три, і навіть більше… Коли здебільшого люди отримують в середньому 3–3,5 тисяч гривень. Ось і спробуй вкластися. Моя стипендія також невисока, але я трішки зекономила, отож порадую братика і сестричку новенькими пеналами, зошитами і щоденниками. Більшість витрат, звісно, візьмуть на себе батьки – це одяг, книги, шкільні внески.

– Для мене збори дитини до школи – приємні клопоти, – з усмішкою розповідає черкащанка Аліса Барвінська, яка, разом із чоловіком Миколою, цьогоріч збирає до школи першокласницю Христину. Батьки зауважують, що порівняно з минулим роком (готували доньку до старшої групи садочка) мають майже ті ж самі витрати: потрібно придбати набір канцтоварів, спортивну форму і декілька суконь.

– Донька навчатиметься у класі «панянок» за новою освітньою програмою «Інтелект України», – розповідає мати першокласниці. – Через це школа ввела експеримент, за яким розробила спеціальні зошити та журнали. Це коштуватиме 240 гривень щомісяця. Усі необхідні речі ми заздалегідь закупили в магазинах, на шкільному базарі не були. На все витратили близько 5 000 гривень.

Не довелося купувати й форму, адже в школі, традиційно, на клас «панянок» виділяють окрему формою, що шиють на замовлення.

– Ми лише докупили ще декілька суконь. Це вже значна економія, – вважає пані Аліса. – Список необхідного набору канцелярії й інших речей надали в школі. Це зручно, оскільки в нас одна дитина і досвіду зборів до школи ми ще не мали.

«Канцелярія»

Далі за списком – канцелярія. Хоча у нас і ніби є перелік потрібного, але чітку рекомендацію маємо лише для фарб – потрібно 6 кольорів, також потрібні «медові фарби». Отож, одразу зупиняємося на українських акварельних фарбах «Захоплення» за 24,99 гривні, щоправда кольорів там 8, з меншою кількістю не знайшли.

Прості олівці часто продають наборами по 4 шт, або комплектами з лінійками, гумками, точилками. Російські товари не розглядаємо, тому вибираємо з китайських, українських чи французьких – це 16,99–27,99 гривні. Проте в іншій крамниці один олівець можна купити всього за 2,49 гривні.

Аби обрати кольорові олівці доведеться довгенько постояти перед стендом, бо вибирати доведеться серед упаковок на 6, 12, 24 штуки. Ціна питання 19,99–129,99 гривні. Виробники – Китай, Греція, Італія, Україна. Якщо не зосереджуватися на картинці упаковки, і тим, хто не любить китайського, то наш вибір – українські олівці «Marco» 24 шт за 75,99 гривні, або грецькі «Bic» 12 шт за 74,99, або італійські «Vgr» 6 шт на 12 кольорів за 59,99 гривні. Щодо останніх – економлять місце в пеналі, бо кожен олівець має два різні кольори.

Щодо фломастерів, кількість кольорів у школі теж не обумовлювали. Тож упаковка з 6 штук обійдеться 6,99–24,99 гривні, із 12 штук – 19,99–69,99 гривні, за упаковку з 24 фломастерами доведеться викласти

69,99 гривні.

Зошити в косу лінійку і клітинку коштують 1,99–3,99 гривні за штуку, тож по 10 штук кожних обійдеться загалом 39,80–79,80 гривні.

Мама першокласниці Марія Шепетун із Черкас прискіпливо вибирає для донеч­ки шкільне приладдя:

– Учителі початкових класів наполягають, аби батьки купували зошити з обкладинками без малюнків, бо зображення улюбленого героя відволікає дитину на уроці. Я також поділяю таку думку, – каже жінка. – Торік цікавилася цінами на зошити. Якщо порівняти, то цьогоріч вартість зросла на 30–50 копійок. Та, що казати, вся «канцелярія» виросла в ціні на тридцять відсотків… Щоденники були по 13 гривень, а нині пропонують по 17. До речі, найдорожчий можна придбати за 42 гривні. Найдешевша і найпростіша ручка коштує від 2 гривень, а найдорожча – аж 48! Альбом для малювання від 9-ти гривень, пластилін (12 кольорів) від 25-ти гривень, ножиці дитячі з тупими кінцями – 5–7, гумка – 4–7, кольоровий папір – 12–15 гривень… Вибираючи зошити, потрібно звернути увагу на колір паперу, – зазначає продавець-консультант крамниці канцелярського приладдя пані Марина. – Він має бути не сірим і не яскраво білим. Важливо також, щоб рядки і клітинки були чітко надруковані. Усе це стосується здоров’я дитячих оченят.

«Щоб був найгарнішим і вчився добре!»

Тетяна Мирна з Черкаського району в руках тримає новенькі туфлі:

– Синові купила! Коштують аж п’ятсот гривень, та мені не шкода. Хочу, щоб мій Сергійко на лінійці найгарнішим був і вчився добре!

Якщо на шкільній формі батькам удається зекономити, то наплічник лікарі радять купувати якісний. Бажано з ортопедичною «спинкою», від якої залежить здоров’я дитини. У крамницях і на «Шкільному базарі», де пропонують усе для навчання у школі, ранці коштують від трьохсот гривень. Звісно, є й дешевші – від 120-ти гривень. Однак така економія з часом може завдати дитячому хребту проблем зі здоров’ям.

– Ми радимо купувати дорогі речі ті, якими учень користується упродовж року, – зазначає продавець-консультант крамниці канцелярського приладдя пані Марина. – Це наплічник, шкільна форма та взуття. Нині дуже багато клієнтів цікавиться якісним товаром. Коли пропонуємо китайські портфелі, вони навіть чути про них не хочуть. Найпоширеніші ранці та наплічники харківського виробництва. Вони якісні й відносно недорогі – від трьохсотп’ятдесяти до шестисот гривень. Китайські коштують від 120–300 гривень.

Батькам, які не мають потреби економити, продавці можуть запропонувати найдорожчий варіант: шкільний рюкзак для першокласників на коліщатках із високою ручкою. Він схожий на дорожню сумку, а коштує ноу-хау від 890 гривень.

− Люди купують найпотрібніше, бо на все не вистачає коштів, – каже продавець-консультант Світлана. – Майже вся поліграфічна продукція у нас вітчизняного виробництва і більш-менш якісна, а ось олівці та фломастери – переважно китайські. Загалом на канцелярське приладдя батьки витрачають близько трьохсот гривень у середньому.

А ось шестирічному Русланчику подобаються зошити, де на обкладинці зображені лисички, білочки та зайчики. А ще – наплічник із автомобілем і щоденник із людиною-павуком. І, звісно ж, мама Руслана буде на це зважати під час вибору товарів, бо ж з яким настроєм дитина піде до школи, так і вчитиметься.

Тож, аби зібрати одного учня до школи, пересічній родині потрібно викласти від двох до трьох тисяч гривень. А якщо у сім’ї виховують двох і більше школярів? Та рекордсменами, мабуть, залишаються першокласники, яким усе треба купувати нове.

Безперечно, ціни зазначені у статті, середні. Якщо ж у когось є бажання, можна знайти шкільні товари дешевші або навпаки – дорожчі. За нашими скромними підрахунками збори в школу обійдуться батькам у 2 300 гривень. Ось такі недитячі ціни на дитячі речі.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору