Протягом 8-ми років він очолював Черкаси. Не має вищої освіти. Скорочено його іменують співзвучно з хімічною сполукою СО2. Найбільше дорікань на свою адресу від черкащан він отримав через жахливі дороги. Про те, що стало причиною його програшу на виборах, про плани на велику політику та про утопію обіцянок свого наступника колишній міський голова Черкас Сергій Одарич розповів в ексклюзивному інтерв’ю виданню «Про все».
- Сергію Олеговичу, чи став для вас несподіванкою ваш програш?
- Ні, абсолютно. У мене є досвід політичної роботи, тому підказує інтуїція. Я відчував тотальну втому людей, що проявилося і в низькій явці на виборах. Мої виборці пасивніші, ніж виборці опонента. Тому було зрозуміло, що явка моїх прихильників буде нижча, ніж явка прихильників опонента.
- Чого не вистачило вам та вашій команді для перемоги?
- Безумовно дуже слабким був останній рік роботи. Міська рада була розпорошена, існувала більшість, яка була налаштована проти мене. У результаті рік минув, попри небачений до цього часу бюджет розвитку, реальних робіт, які б продемонстрували місту, що Черкаси цьогоріч стали втричі багатші, не було. Депутати розпорошили ці ресурси на тисячі маленьких проектиків, жоден з яких так і не був доведений до завершення. Це викликало у людей справедливе запитання: де робота? Усі попередні роки ми мали дуже обмежені фінансові ресурси, але при цьому концентрували їх на пріоритетних речах. Навіть у дуже важкі для міста роки (2008-2009 рр.), після світової фінансової кризи, коли бюджет розвитку був 30 млн грн. (порівняно з цьогорічним, розмір якого становив 300 млн грн.), нам вдавалося капітально ремонтувати принаймні одну вулицю. Це вдавалося робити за допомогою концентрації ресурсу, тоді як цього року депутатська більшість ухвалила рішення розпорошити цей ресурс на десятки шкіл, садків, майданчиків, парканчиків тощо. У результаті рік минув, а місто не відчуло, що десь щось радикально змінилося.
- Багатьох вразило те, що нині є люди, які вміють гідно програвати та визнавати поразку, як це зробили ви. Але водночас багатьох турбує і питання – чому ви все ж не хотіли перерахунку голосів – розрив був не такий вже і великий. А порушення та недосконала виборча система могли і „забрати” у вас ці пару тисяч голосів?
- Для мене була і залишається «святість» виборця і його вибору. Він сам визначається, як йому голосувати. Завдання політика - переконати виборця, щоб він проголосував за нього. На всіх виборчих дільницях половина членів комісії була представниками нашого штабу, тому я можу стверджувати, що фальшувань на виборчих дільницях не було. Ніхто не вкидав бюлетені в скриньки, ніхто не переписував протоколи і не ставив туди фіктивні цифри. Однозначно були дільниці, де були побудовані піраміди купівлі голосів. Якщо взяти результати виборів, то можна побачити, що йдуть більш-менш рівномірні результати, і раптом – „бах” - на сусідній дільниці в опонента в два рази більше голосів, ніж у мене. Це проглядалося і на виборах до міськради. Але це система підкупу, яка була побудована раніше. Це право виборця – продати голос. Так, це заборонено законом, але, перераховуючи бюлетені, ви не зможете виявити, де галочка ставилася за гроші, а де - ні. Я прихильник цивілізованих методів. Я пишаюся тим, що багато поганих виборчих черкаських традицій мені вдалося ліквідувати. Я не лише цивілізовано програю, я й цивілізовано вигравав. Я був перший мер, хто зайшов в кабінет через двері. Бо попередники потрапляли туди через вікна або ламали двері, барикадувалися тощо. Так само цивілізовано я і пішов.
- Побутує також думка, що Одарич так спокійно „віддав” місто Бондаренку, розраховуючи на те, що той не впорається, і тоді ви, як рятівник знову повернетеся в Черкаси, так би мовити „на білому коні”? Чи плануєте брати участь у наступних виборах міського голови Черкас?
- Є приказка: ніколи не кажи ніколи. Але у мене немає бажання вчетверте заходити у ту саму річку. Я думаю, зараз повинна відбутися зміна поколінь. У мене немає сумнівів, що Бондаренко – тимчасовий мер. Зараз потрібно виховувати молодих людей, молодих політиків, і вже на наступних виборах вони повинні приходити до керівництва. У Бондаренка немає бачення, він не є лідером масштабу обласного центру. Можливо, він був непоганим господарником для якогось там села. Але для обласного центру потрібно мати бачення, розуміти, куди рухається світ, знати загальносвітові тенденції, щоб виводити місто на рівень світової конкуренції. Усі міста в світі конкурують між собою, тому з першого дня роботи ми робили акцент на речах, ефект від яких буде лише через 10 років. Те, що пріоритетним було вкладати кошти та зусилля в енергопостачання міста і забезпечення модернізації системи енергопостачання, черкасці починають відчувати лише сьогодні, а реально відчують - наступного року. Коли вирівняються ціни на газ і припиниться дотація газу для населення, тоді стане відчутно, на скільки дешевше в Черкасах тепло, порівняно з іншими містами України.
- Вам неодноразово ставили у мінус, що ви киянин – чи плануєте повернутися до рідного міста чи все ж залишитеся в Черкасах?
- Я не знаю, я досить мобільна людина. Тому це буде залежати від того, які пріоритети в майбутньому у мене будуть. Те, що я однозначно буду пов’язаний з Черкасами - це точно, цього зв’язку я не планую руйнувати. Наразі я працюю в Черкасах, живу в Мошнах.
- Якими є ваші подальші плани – зокрема, якою бачите вашу роботу у якості депутата міськради?
- Зараз завдання номер один - сформувати дієздатну більшість у міській раді. Тому сьогодні я приділяю цьому багато часу. Мені здається, що ця міськрада найбільш професійна і порядна, порівняно з усіма попередніми каденціями, тому я думаю, що є шанс створити ефективну більшість. Також зараз приділяю більше часу бізнесу, оскільки протягом роботи у якості мера ні такої змоги, ні бажання, не було. Також у мене є амбітні цілі - хочу серйозно запустити програму енергоефективності в житловому секторі. Тому думаю над створенням компанії, яка займеться інвестуванням із залученням світових коштів в утеплення наших будинків. Це дуже перспективний напрямок. Я думаю, що компанія буде базуватися в Черкасах, а функціонуватиме по всій Україні.
- З ким плануєте сформувати більшість у міській раді?
- Ми дуже тісно співпрацюємо з Партією Вільних демократів, ВО «Черкащани», партією «Укроп», більшість наших позицій співпадає з об’єднанням «Самопоміч».
- Якщо нинішня влада пропонуватиме вам якусь посаду, чи погодитеся? Ким би хотіли працювати?
- Думаю, що ні, я хочу працювати Сергієм Одаричем.
- Чи плануєте йти у велику політику?
- Не виключаю цього. Підтримую зв’язок з багатьма політиками. До Нового року я планую провести серію зустрічей із лідерами різних політичних сил. Я думаю, що цілком можливо відбудеться об’єднання нашої команди з якоюсь із всеукраїнських політичних сил. Це має бути команда, яка у базових поглядах співпадає з нашими: побудова суспільства та економіки на засадах ліберальних ідей. Таких в Україні небагато.
- Ви очолювали місто багато років – якими за цей час, на вашу думку, стали Черкаси?
- Місто ожило. Я дуже добре пам’ятаю стан тотальної депресії, коли я приїхав у місто вперше і коли вперше йшов на вибори. Це повна зневіра, байдужість, відсутність будь-якого спілкування людей за межами своєї роботи, загальна темінь ( у фізичному значенні), відсутність яскравих цікавих подій. Сьогодні місто значно змінилося. Є події, є місця для спілкування людей. Це великий позитив і я приділяв цьому багато уваги. Це був пріоритет № 1 у моїй діяльності. По-друге, за цей час у місті з’явилось багато висококласних сучасних виробництв.
- Чого Черкасам бракує?
- Черкасам бракує еліти. Людей із перспективним баченням, яких би об’єднували інтереси тривалістю 10, 20, 50 років. Які б думали не про сьогоднішній день і сьогоднішню вигоду, а про те, яке місто вони передадуть своїм онукам. Таких людей взагалі дуже мало, до того ж вони залишаються досить розпорошеними. Така характеристика Черкас склалася історично. Після надання статусу обласного центру місто дуже бурхливо і хаотично розвивалося, заселялося. У Черкасах немає історичних традицій, які є в багатьох інших містах, коли є своя еліта, своя інтелігенція, своя місцева колоритна культура. Це потрібно виховувати, створювати, тоді місто отримає стабільний розвиток, бачення. До того ж зніметься ціла купа чвар у депутатському корпусі.
- Найбільше дорікань меру Одаричу було з приводу ремонту доріг. А ваш опонент заявив, що вирішить цю проблему лише за рік. Наскільки реальне підґрунтя мають такі заяви і що завадило вам „розібратися” із дорогами у місті?
- Якщо Анатолій Васильович сказав, що зробить, значить зробить, він же людина слова. Я вважаю, що це взагалі нереально. По-перше, немає жодного міста в світі, де зроблені всі дороги. Дороги – це та інфраструктура, яка отримує щоденне навантаження і яка щоденно руйнується в будь-якому куточку світу. Тому кожного року потрібно ремонтувати дороги і кожного року вони будуть руйнуватися. Зробити дороги за один рік неможливо ні фізично, ні фінансово. На це потрібно близько 2 млрд грн. Це два річних бюджети міста. Тому це повна утопія.
- Яким мером, на вашу думку, буде Анатолій Бондаренко? Яких помилок варто від нього очікувати?
- Усіх. Наприклад, вже почалися кадрові призначення родичів. Вже видано розпорядження міського голови про призначення директором Соснівської служби утримання будинків родича дружини Бондаренка.
- Щоб ви порадили і побажали своєму наступнику?
- Ніяких побажань висловлювати не буду. Людина взялася за роботу, нехай працює. Я, побувавши у шкурі міського голови, палок у колеса однозначно ставити не збираюсь. Це одна з черкаських традицій і вона притаманна загальноукраїнському політикуму, коли зводити намагаються особисті рахунки. Я ж вважаю, що люди не повинні жити якоюсь ненавистю чи бажанням якогось реваншу, оскільки таким чином людина вбиває сама себе. Вона своє життя марнує на абсолютно непотрібні речі. Тому нехай Анатолій Васильович працює, він є представником потужної політичної партії, йому є кому підставити плече. Не бачу сенсу щось радити, оскільки мої погляди розвитку міста діаметрально протилежні поглядам і підходам Бондаренка.
Ольга КОМПАНІЄЦЬ
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
