Досягти максимуму і зупинитись: черкаська боксерка не збирається присвячувати спорту своє майбутнє

15 травня 2018, 18:16

Її мама хотіла, аби донька грала на фортепіано й танцювала, але вона обрала ринг та боксерські рукавички. Силою свого удару вона здатна положити будь-якого хулігана, а в душі - справжня дівчинка, яка вірить у казку. Зовсім нещодавно до скарбнички своїх досягнень студентка-першокурсниця Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Кароліна Махно додала ще й золото Чемпіонату Європи. Про бокс і життя з новоспеченою чемпіонкою спілкувалася  vikka.ua.

Займатись таким недівочим видом спорту Кароліна почала, коли їй і 10-ти не було. Все завдяки старшому брату. Той у свій час мріяв про бокс, але займався карате, тому, коли в їх рідному місті Ічня на Чернігівщині з’явилась секція для дівчаток, взяв малу за руку й відвів на перше тренування.

"Мама спочатку була не проти, думала, то мені для самозахисту згодиться. А потім багато разів пошкодувала про те, що дозволила, - розповідає спортсменка. – Я розумію, що вона переживає, адже ризик травм досить високий. Перших років п’ять, не залежно від того, перемагала я чи ні, мама після кожних змагань просила мене зав’язувати з боксом. Навіть у якісь важкі, переломні для мене спортивні моменти підтримував тільки брат, але не батьки".

Два роки, витрачені на спроби вчитись у музичній школі та займатись танцями паралельно з боксом, закінчились тим, що Кароліна обрала тільки спорт, бо поєднувати його з іншими забаганками мами неможливо.

До ЧНУ ім. Б.Хмельницького Кароліна вступила не випадково. До нашого міста дівчина приїхала заради того, аби займатись у свого нинішнього наставника, адже з Андрієм Мальованим та успіхами його вихованиць вона знайома вже 6 років – доводилось перетинатись на різних турнірах. Вже під його керівництвом здобула цьогорічний трофей.

Втім навіть у талановитих спортсменів бувають чорні смуги в кар’єрі. Боксерка розповідає, що й сама пройшла через таке. До 15 років Кароліна Махно не зазнала жодної поразки в рингу, впевнено перемагаючи в регіональних, всеукраїнських та міжнародних турнірах. Проте перший же програш чекав надсвітовій першості в 2015, коли рішенням суддів перемога була віддана не Кароліні, яка перемагала за очками, а її суперниці-росіянці. Ситуація повторювалась три роки поспіль, з тією ж суперницею – як у страшному сні.

"Це дуже важко насправді: переживати низку таких серйозних поразок. Я ж розуміла, що повинна була отримати перемогу, але мені її просто не дали. В підлітковому віці важко зрозуміти, що таке політика, але надзвичайно боляче відчувати на собі ту несправедливість", - ділиться черкаська боксерка.

Тому перемога на Чемпіонаті Європи у 2018 році та ще й у двобої з росіянкою була для черкащанки справою честі.

Дівчина каже, іноді помічала певний скептицизм з боку хлопців-боксерів. Адже багато з них впевнені, що для прекрасної статі цей спорт має легшу форму, тренування поблажливіші, а навантаження менші. Насправді природою чоловік створений для силових видів спорту: широкі плечі, сильні руки і ноги, висока витривалість. Жінкам же доводиться довго працювати над собою і фізично, і морально.

"Та вони й не могли побачити, на що здатні дівчата, адже спільних чемпіонатів раніше не проводили. Останнім часом перед змаганнями ми тренуємося разом з чоловіками, - з посмішкою розказує Кароліна. - Тепер вони по-іншому дивляться на дівчат у боксі, бо знають, що ми їм можемо дати фору і в рингу, і по нагородах".

Стосунки з протилежною статтю у повсякденному житті у боксерки теж складаються незвичайно. Вродлива й жіночна, хіба широкі плечі й сильні руки видають в ній спортсменку, Кароліна каже, що часто при знайомстві з хлопцями не одразу зізнається, яким саме видом спорту займається, бо часто слово "бокс" лякає кавалерів.

"Якось на морі, прогулюючись набережною, ми з подругою, яка теж займається боксом, заради забави вирішили погупати в боксерську грушу – такий вуличний атракціон, який часто на курортах зустрічається, - згадує дівчина. - Повз нас проходили хлопці, зацікавились, захотіли з нами силою помірятись. Не пам’ятаю точно цифри, але набуцали ми тоді "трішки" більше, ніж ті хлопці. Вони аж образились".

А от вирішувати конфліктні ситуації кулаками в житті, а не в рингу дівчині жодного разу не доводилося. Говорить, що у таких випадках її розуміють з напівслова, тому до бійок з хуліганами не доходило ніколи.

Наразі спортсменка готується до участі у Чемпіонаті світу, який пройде вже в серпні цього року, та ставить собі за мету стати учасницею Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року. Однак, заглядаючи в майбутнє, вже за 10 років Кароліна бачить себе у власному будинку, з великою родиною, в якісь соціально важливій професії, ймовірно, психологом, але … вже без боксу.

"Все має свій термін, і спорт в моєму житті теж. Я працюю зараз на повну силу, щоб досягти максимуму і потім жити спокійним розміреним життям".

Втім, дівчина каже, не готова до того, що згодом її донька в десятирічному віці виявить бажання займатись боксом. Хай краще танцює і співає, а такий важкий вид спорту залишиться хлопчиськам.

Нагадаємо, наприкінці квітня черкащанка стала чемпіонкою Європи з боксу, поборовши в фінальному бою російську спортсменку.

Вгору