«Батьківщина» бере під опіку родини загиблих героїв Небесної сотні

07 квітня 2014, 09:11

Всього кілька днів тому Черкащина, як і вся Україна, вшановувала на поминальному віче «40 днів Небесної Сотні» загиблих на майдані активістів. Наша область віддала Небесній Сотні п’ять героїв. Їхній подвиг глибоко вразив кожного черкащанина. Але є люди, яким він приніс найбільше болю, і які житимуть з цим болем до кінця свого життя. Це матері, дружини, діти, брати і сестри загиблих героїв Небесної Сотні.

Та минуло всього 40 днів від дня найтрагічніших для нашої держави подій і їх потроху почали забувати. А це матері, які виховали для України героїв, це дружини, які відпустили їх боротися за наше майбутнє, це діти, для яких загибель батьків стала останнім прикладом для наслідування. Ці сім’ї відділи Україні найцінніше, що в них було, і тепер країна просто не має права про них забути.

Днями очільник обласної «Батьківщини», керівник обласного штабу Юлії Тимошенко Анатолій Бондаренко відвідав одну з таких сімей. Точніше матір героя Небесної сотні 30-річного Юрія Пасхаліна з Носачева Смілянського району. Жінка живе в невеличкій хатині, яку їй купили сини - Юрій і Валентин. Вона хворіє і постійно плаче.

- Люди кажуть: у тебе ж залишилося четверо дітей, є заради кого жити, а, вірите, пусто в душі, - зізнається Анатолію Васильовичу Тетяна Григорівна, яка сама виховала і підняла на ноги п’ятьох дітей. – Я була противником Майдану, бо як жінка, як мати хотіла, щоб все було тихо-мирно. І Юру стільки разів просила: «Сину, дитино, не ходи туди, ти ж бачиш, що вже смерті є». А він казав: «Мамо, я не буду з тобою споритися. Просто настав час усе змінювати». Потім Юри не стало. Але тільки завдяки таким, як він, у всіх нас відкрилися очі. Правий мій син був, тільки треба було давно щось робити і змінювати. Я як побачила, як жив Янукович, Пшонка, подумала, Боже, та скільки ж людині треба? Скільки горя в країні, скільки діток онкохворих щодня вмирає, а вони… Я живу у маленькій хатині, з пенсії дітям, як можу, допомагаю. От і все, головне, щоб у них усе добре було.

Та чим самотня хвора жінка, яка все життя пропрацювала медсестрою в психіатричній лікарні, може допомогти своїм дітям і внукам? А допомоги вони сьогодні потребують, і саме заради їхнього майбутнього Юрій пішов на Майдан.

Виявляється, вдова Юрія кругла сирота, яка після загибелі чоловіка на Майдані залишилася сама з 9-річним сином, теж Юрієм Пасхаліним. Живе жінка у малій кімнатці в столичному гуртожитку, працює швачкою. Допомоги чекати їй ні від кого. Інших рідних Юрія його смерть буквально підкосила, бо жила родина дуже дружно і все життя брати й сестри один одному допомагали. У найстаршого брата, який замінив іншим батькам, виховував їх, одягав, узував, вчив, важке захворювання легенів, яке смерть Юри тільки загострила. Мама героя, Тетяна Григорівна, постійно на пігулках, бо боїться втратити ще одного сина. Тому ми сьогодні просто не маємо морального права залишити цю родину без допомоги. «Батьківщина» готова взяти її під опіку і всіляко допомагати. Хочеться сподіватися, що й ті, кого Майдан привів зараз до влади, не забудуть: ці сім’ї віддали за нас найголовніше - своїх дітей, батьків і чоловіків, тепер ми повинні допомогти їм, чим тільки зможемо.

Вгору