Одну зиму сім’я АТОвця перезимувала у землянці на Черкащині, іншу – на Сході в орендованій квартирі. Черкащанин Олег Савранський вдруге відправився в АТО. Пішов одразу після народження сина, аби заробити на ремонт хати та на прожиття. Дружина з піврічною дитиною зараз чекають на голову родини у рідному селі. Живе родина у будинку, який їм придбала сільрада, інформує vikka.ua.
Черкащанин Олег Савранський вперше пішов у АТО у складі добровольчого батальйону "Айдар" ще до офіційного призову. Коли повернувся додому в село Новоселиця Катеринопільського району, став претендувати на законне житло та землю. Натомість отримав хату з тріщинами у стінах та дахом, що протікав.
- Хата, яку їм дала сільрада, була непридатна для проживання. У стінах були такі щілини, що пролазила моя рука, – пригадує волонтерка Анастасія Хоменко.
Дівчина одна з перших стала бити на сполох та привертати увагу до проблеми сім’ї АТОвця. Оскільки видана сільрадою хата потребувала капітального ремонту, а грошей і часу на це не було, подружжя винайшло оригінальне рішення квартирного питання. Щоб якось перезимувати, вони побудували землянку.
Оселя вийшла навіть з комфортом. Олег провів туди каналізацію, зробив опалення. Своїми руками сконструював меблі. Поклав на підлогу плитку.
Одіозний вчинок та увага місцевих і столичних журналістів до ситуації АТОвця накликали на родину чимало критики з боку місцевих чиновників та сусідів. Адже будували землянку та завели город вони на землі, що дісталася у спадщину його дружині Ользі. А тією хатою, що придбала для них сільрада, наче погребували.
- Ця земля належала моєму батькові. Тут город завели та хазяйство. А у тому будинку, що нам купили, немає ні городу, ні хліву, ні паркану навколо двору. Раніше там жила шкільна вчителька. У тій хаті не можна зимувати. Опалювальні труби у поганому стані, діряві, каміну немає, є лише застарілий котел. Там ще багато роботи, – пояснює Ольга.
Жінка каже: аби зробити ремонт у хаті, чоловік їздив на заробітки до Києва.
- Два місяці я робила все сама. Також, мені допомагала сестра. Загалом ремонтувалися три місяці. Шпаклювали, клеїли шпалери, замінювали електрику. Але після першого ж дощу потекла стеля. Взагалі у Олега золоті руки. Він багато чого вміє робити власноруч, змайстрував мені шикарну кухню. От тільки у будинку холодно, – розповідає дружина атовця.
Коли Олег пішов у АТО, Ольга народила сина Ярослава. Потім вирішила поїхати за чоловіком. Перезимувала з дитиною у Бахмуті Донецької області.
- Наразі ми з Ярославчиком повернулися. Бо треба обзаводитися хазяйством. Живемо у придбаній для нас хаті. Але тільки в одній кімнаті, яку обігріваємо електрикою, інші – холодні. Городу біля будинку немає. Хліву також. Тож ходимо до своєї землянки. Там пораюся по городу, в планах – розвести курей. Від нашого будинку туди пішки з дитиною приблизно 20 хвилин, – описує свій побут жінка.
За розкладом, її чоловік Олег має повернутися з АТО наприкінці квітня. Але Ольга турбується, що очікування демобілізації може затягнутися.
- Зараз така ситуація, що хлопці очікують на звільнення по декілька місяців. Чомусь затягують з оформленням документів. Сподіваюсь, що у нашому випадку все буде добре, – розповідає жінка.
Наразі життя родини потроху налагоджується. Навіть сусіди, поки Ольга була з дитиною та чоловіком на Сході, змінили до них ставлення.
- Дехто через спільних знайомих передавав привіт нам на Донеччину. Питали, коли повернемося. Наразі живемо з усіма мирно, – розповідає Ольга.
Незважаючи на побутові труднощі, жінка усім серцем вірить, що вони тимчасові. У гарному майбутньому впевнена, адже зі своїм чоловіком почувається, як за кам’яною стіною.
- Я вдало вийшла заміж. Ми з ним знайомі ще з дитинства. Чоловік каже, що пам'ятає мене з 5 років. Але я наших перших зустрічей не пам’ятаю, – каже дружина АТОвця.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
