«За «ЧЕРКАЩАН» голосувати не соромно», – Сергій Шамара

19 жовтня 2020, 11:20

Сергій Шамара – кандидат у депутати Черкаської міської ради від третього округу та Черкаської обласної ради від Соснівського району Черкас, кандидат історичних наук, ректор Східноєвропейського університету імені Рауфа Аблязова. Про свої політичні та інші амбіції, про те, чи використовує студентів у передвиборчій агітації – розповів в своєму інтерв’ю.

- Сергію, вітаю. Спочатку коротко: чому один із наймолодших ректорів в Україні пішов у політику?

- Вітаю. Мабуть тому, що відчуваю в собі сили попрацювати ще не тільки у професійному середовищі, а й у громадському секторі. Ну і наголошу, що місцеве самоврядування для мене – не політика, а конкретні справи із членами команди задля інтересів іще більшого гурту, у нашому випадку – черкасців і черкащан. У міській раді не потрібно займатися політикою, бо міський чи навіть і обласний депутат – це, даруйте за термінологію, санітари своїх населених пунктів. І скільки б ми сьогодні не говорили про стратегії і розвиваючі траєкторії, здебільшого реальність нас приземляє до роздовбаних дворів і цілих мікрорайонів, за які мусить дбати депутат.

- Ви надто обізнанийіз труднощами і тонкощами черкаської політики. Навіщо це інтелігентній людині?

- Можна було би пафосно зараз сказати, як робить багато кандидатів, що мені «болить доля народу» або якийсь інший передвиборчий пасаж. Але мої мотивації відверті та прості. По-перше, я знаю, як менеджер великого колективу, що потрібно робити, аби він вийшов на якісно новий рівень. А університет, даруйте, це тільки на перший погляд – лекції, практичні й концерти. Є ще будівництво, ремонти, опалення... Є бухгалтерський облік. Проєктуючи свій університет на місто, я розумію, що менеджмент у Черкасах, м’яко кажучи, кульгає. Тож, моя амбіція номер один – виправити цю ситуацію. Друга амбіція – науковий інтерес. За десять років уважаю, що виріс із історика в політичного оглядача, який не тільки тямить у минулому, а й розуміється на сучасності та тому, куди нам варто йти, а куди – ні в якому разі. Зараз це модно називати експертною думкою. Але мені більше імпонує те, що я маю міркування небайдужої людини, ґрунтовані на різних «відомих» та «невідомих» стосовно багатьох процесів, що відбуваються у Черкасах. От я хочу, щоб ці думки чули і почули з трибуни міської ради.

- Ви амбітна людина? Як у доволі молодому віці стали ректором?

- Амбітний. Та не вважаю, що більше від інших або понад якісь моральні норми. Ректором став ледь не випадково, коли зараз уже покійний Рауф Аблязов запропонував мені очолити «цей освітній корабель». А запропонував, бо університетський коледж, який я очолював попередні 9 років, робив ефективні показники. Як рік тому, так і сьогодні скажу, що за посаду ректора я не боровся і нікому не «переходив дороги». Просто сумлінно виконував свої обов’язки. До речі, навіть обраний міський голова – це теж найманий працівник, який має показувати ефективність в управлінні містом. Уважаю, що Владислав Пустовар від «ЧЕРКАЩАН», який пройшов і внутрішньопартійний праймериз, і громадське обговорення, – є гідним претендентом, щоб показати, як треба господарювати.

- До речі, Сергію, чому саме «ЧЕРКАЩАНИ»? Ви ж були в іншій партії.

- Був. І членом однієї лишень партії – «Громадянська позиція», яка підтримувала Анатолія Гриценка на президентських виборах. Вийшов із неї 31 серпня цього року. І на сьогодні я збагнув одну важливу річ: місцеве самоврядування, якщо воно вже місцеве, – потребує консолідації найліпших місцевих кадрів. Зізнаюся, ще з тієї осені на мою персону під новий політичний сезон полювало декілька політсил. Проте жодна не була настільки переконливою, як «ЧЕРКАЩАНИ». Тут зібрався дійсно професійний гурт людей, які тямлять у делегуванні повноважень, представництві інтересів і командному вирішенні багатьох проблем. І тому особисто мені за «ЧЕРКАЩАН» голосувати не соромно.

- Чи можна вважати, що Сергій Шамара перебуває під впливом Руслана Зорі або когось іншого із середовища «ЧЕРКАЩАН»?

- Можна, тільки в одному випадку: коли і Руслан Зоря або хтось інший теж перебуває під моїм впливом (сміється). Насправді Руслана я знаю вже понад 7 років і місцями ми кардинально різні люди. Він важкий на комунікацію з журналістами, ініціатор радикальних дій... Але всі ми різні. І методи роботи з людьми теж бувають різні. А жителі мікрорайону депутата Зорі задоволені його роботою вже не першу каденцію. То можливо й мені варто чомусь повчитись у колеги з мандатом. Якщо таки відповісти глобально на Ваше запитання, то Сергій Шамара не перебуває у рабстві, як і будь-який член нашої команди. Ми перебуваємо у процесі систематичного тімбілдингу, удосконалення демократичних механізмів спілкування, напрацювання колегіальних рішень. Важливо, що я не буду вдавати із себе великого знавця тепломагістралей, а звернуся до відповідного фахівця усередині команди і він обов’язково надасть необхідні підказки. Аналогічно звертаються до мене по підказки з політичного процесу, питань освіти чи культурної політики...

- Сергію, переб’ю... Зізнавайтеся, студентів використовуєте в агітації?

- Звичайно (сміється). Із 28 вересня перебуваю у відпустці і на кожному кроці у місті зустрічаю своїх студентів, які підробляються в різних партіях. Якщо серйозно щодо свого закладу освіти, то звісно ж, колеги і вихованці живуть в інформаційному суспільстві і знають, куди балотується їхній ректор. І тут я вам скажу таку річ: колектив, студенти, їхні родини, котрі знають тебе вже не перший місяць і не перший рік, – вони або проголосують за тебе, або не проголосують. Ніколи нікого не примушував до чогось. І вважаю, що свій колектив агітувати і перевіряти на лояльність – даремне витрачання часу. А потрібно йти до ширшого гурту людей, розповідати про свої наміри і підвищувати впізнаваність задля перемоги. Закони політичного процесу такі, і тільки такі.

- Експерти прогнозують низьку явку виборців. Скільки потрібно Вам і «ЧЕРКАЩАНАМ» для перемоги?

- За нашими підрахунками, «ЧЕРКАЩАНИ» стартували з 5%, тобто з прохідного бар’єра. Чому у цьому впевнені ми, але цього не показувала жодна початкова соціологія, тим більше – маніпулятивна від опонентів? Власне тому, що нашу силу підтримали вже понад 10, як то кажуть,  містоформувальних колективів, які нараховують декілька тисяч людей, а ті, своєю чергою, мають свої сім’ї і сусідів. При оптимістичній явці 40%, а це 85000 виборців у Черкасах, прохідний бар’єр із гарантованими трьома мандатами потребуватиме 4250 виборців за партію по всьому місту. Таку підтримку ми маємо вже давно, коли деякі інші партії лише «чіпляються» за цю межу. Сьогодні у нас стоїть задача взяти 7-9 мандатів (що становить від 12 до 15%, залежно від явки і кількості голосів, відданих за непрохідні партії). Тому саме від виборців Черкас, які ще не визначилися або вагаються, залежить, чи делегують вони побільше кандидатів від «ЧЕРКАЩАН» у майбутню міську раду. І ми працюємо над тим, щоб переконати в цьому людей. Аналогічно для нас зараз важливо, щоб ті, хто голосують за депутатів від «ЧЕРКАЩАН», голосували і за Владислава Пустовара на міського голову, адже його шанси вийти в другий тур із Бондаренком політтехнологи теж недооцінюють.

- Дякую за розмову. Побажання будуть?

- Звичайно.Черкасам зичу правильного вибору й побільше активних і небайдужих людей. Разом – до перемоги! І після неї – також!

*предвиборна агітація

Поділитись

Коментарі

Вгору