Кожен по-різному уявляє той день, коли створить родину. Хтось мріє про цей момент із самого дитинства і заздалегідь планує кожну деталь, хтось шукає щось нестандартне, а хтось взагалі ставиться до весілля як до звичайної формальності, пише in.ck.ua.
Ми попросили черкаських акторів, музикантів, художників згадати, як вони провели цей день, з чого почалось життя їх родини, чи змінилося щось у стосунках пари після "офіціозу". Приклад наших героїв доводить: весілля – не шаблонний сценарій, а неймовірна історія для двох закоханих.
"Весілля згадується не стресом, а світлим і легким днем"
Ми з коханою одружилися через рік після знайомства. А від знайомства до романтичної фази пройшов десь місяць-півтора. Наші стосунки розвилися досить швидко. І вже коли нас запитували чи ми "зустрічаємося", виявлялося, що ми взагалі не розлучаємося. У нас були досить легкі стосунки, але ми помічали, що батьки починають звужувати коло своєї уваги навколо нас. Тож одного разу я й сказав: "Ну давай одружимось, чи що...?" Це було спонтанно, тому не було ні обручки для заручин, ні коліна, ні романтичної музики. Але була згода від коханої...
Весільних фото у Миколи Короля немає, зате є теплі, наповнені любов’ю родинні фотографії
Ми якось навіть несерйозно ставились до цього: пришли в РАЦС, подали заяву. Без надання події історичного значення, бо ставилися до неї, як до формальності. Ну і нікому нічого не сказали.
Батьки дізналися про все ...за тижня півтора до дати. Звичайно, захвилювалися і почали думати про весілля. Ми ж бо не планували святкування взагалі, не відчували внутрішньої потреби. Тому все вилилося в невеличкий сімейний обід, після якого ми просто грали з друзями в боулінг, жартували та насолоджувалися життям. А ще за кілька годин – номером в готелі, який друзі замовили в якості подарунка. Було приємно бачити багато людей на церемонії, тому що насправді ми про неї нікому, крім батьків та найближчих рідних та друзів, не говорили.
Весільних фото у Миколи Короля немає, зате є теплі, наповнені любов’ю родинні фотографії
День був незвичайний, але в ньому не було всіх тих стресів, з якими пов’язують спогади про весілля інші сім’ї. Зранку ми стали називати один одного чоловіком та дружиною, почали звикати до спільного прізвища. Але справжні зміни приходять вже пізніше. І добре, коли день весілля проходить приємно й легко. Нам це вдалося, - розповів актор, конферансьє Микола Король.
"Весілля в музеї стало несподіванкою для всіх"
Це був 2012 рік, ми з Сергієм вже жили разом і мали синочка Михайлика. Я саме планувала виставку, на яку, як виявилось, приїде дуже багато людей із різних міст. І за три дні до її відкриття ми нарешті зважилися й пішли подали заяву. З собою взяли газетну статтю, де написано, що ми вже є подружжям, та Михайлика на руки. І нам дали дозвіл не чекати цілий місяць після подання заяви, тож за три дні, зранку перед виставкою, ми одружилися.
Тетяна Черевань одружилась із коханим в день відкриття своєї виставки
На реєстрацію запросили лише мого старшого сина Діму, Сергієвого брата Вадика та мою найкращу подругу Олечку. Тож це була таємниця навіть для моєї сім'ї, не кажучи вже про друзів. Вже зранку перед реєстрацією ми розповіли про весілля дівчатам з салону квітів, вони подарували мені надзвичайно гарний букет нареченої.
Весільна сукня вийшла цікавою: я купила в "секонді" дві речі, мереживо в магазині, з них сама зробила собі вбрання. А моя подруга Маріанна , знаючи лише про виставку, а не про весілля, виготовила мені віночок. Грошей на обручки в нас не було, тож Оля, яка знала про весілля, купила нам срібні обручки. Таємниця була витримана до того моменту, поки в виставочному залі не почала грати музика й не прийшли наші батьки. Деякі гості виставки вже почали розходитися, аж тут почалося головне дійство: Сергій запропонував мені руку та серце. І хоч я знала, що він це зробить, цей момент був надзвичайним.
Гостями весілля в музеї стали всі присутні на виставці
Всі були здивовані: весілля в музеї! Атмосфера була створена унікальна: з Києва приїхав директор кавової компанії, для якої я малювала етикетки, привіз із собою трохи смачних подарунків, тому в музеї приємно пахло кавою. Тут же друзі з гурту "Ефект метелика" зіграли нам і нашим гостям свій новий альбом. Потім я, навіть, кидала віночок, його спіймала дівчинка, яка зараз вже теж заміжня.
Після самого весілля в наших стосунках нічого не змінилось. Ми кохаємо так само сильно, як і в перші дні нашого знайомства. Тільки стали називати один одного чоловіком та дружиною при якихось офіційних обставинах, в присутності сторонніх. А взагалі, найголовніше в житті - зустріти свою половинку, яка вірить в тебе , надихає та підтримує, все інше - дрібниці, - розповіла художниця Тетяна Черевань.
"Весільні клопоти пережили спокійно, тепер і шпалери разом поклеїти зможемо мирно"
До весілля ми з Сашком (Олександр Молоцило, музикант гурту "8 Этаж") йшли досить довго, до цього 3 роки прожили разом, майже 10 років були знайомі. Але, коли вирішили, що пора, все сталось швидко: за три місяці після рішення вже стали чоловіком та дружиною. Ми якраз переживали якусь нову хвилю наших стосунків і вирішили саме в цей час узаконити їх.
Як такого весілля і святкування не хотіли, нам важлива була формальність і для самих себе, і для батьків, які хотіли, щоб їх майбутні онуки народились в родині. Ми планували просто розписатися в РАЦСі, але наші мами настояли на більш урочистій церемонії. За що ми їм безмежно вдячні, бо мені пощастило, як і кожній нареченій, відчути найяскравіші сторони у підготовці до власного весілля. Це і вибір і пошиття сукні, дівич-вечір, нові, удосконалені і дорослі стосунки з мамою… Бо мама-наставник і мама-подруга – це інша річ. Тож ми пошили весільне вбрання, відбули церемонію і поїхали до Сашкових батьків на дачу. Там зібрались тільки родичі і найближчі друзі, не більше 20 чоловік, аби посидіти, відсвяткувати в такому вузькому колі.
В період підготовки до нашого невеличкого свята в нас не було ніякого такого хвилювання, мандражу, роздратування, з якими зустрічаються пари. До цього ми з Сашею були свідками на весіллі в наших друзів, тому мали змогу поспостерігати, щоб бути готовими до всього. Дівчата такі вередливі бувають перед весіллям, що бідні їх кохані! Ми стійко пережили це, так що, впевнена, і шпалери разом поклеїмо! Хоча Саша зізнавався, що в переддень, коли я, як це годиться перед весіллям, ночувала у батьків, трохи хвилювався. Була зима, йшов сніг, він гуляв вечірнім містом і… мабуть, заскучав, надіслав мені СМС: "Ну що, хвилюєшся?". Я зрозуміла, що для нього наступний день був дійсно значимим.
А якщо серйозно, то після того, як ми офіційно стали родиною, змінилось мало, адже ми ділили спільний побут вже досить довго до цього, обов’язки в нас давно розподілені. А до нового статусу поки що звикаємо, адже від нашого весілля минуло лише 5 місяців, - розповіла співачка Юлія Ярошенко.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
