У новий 2021 рік Україна увійде з державним бюджетом, який Верховна Рада ухвалила 15 грудня 2020 року, та доходи якого становитимуть 1,092 трлн грн. Щодо основних макропоказників, то інфляція закладена на рівні — 7,3% (у 2020 році — 5,5%), зростання ВВП — 4,6% (3,7%), а середньорічний курс долара — 29,1 грн (27 грн).
ТСН.ua розпитував експертів, яким курс долара буде після новорічних свят на тлі локдауну, який діятиме в країні від 8 до 24 січня, та на відновлення переговорів з МВФ щодо отримання наступного траншу.
Так, керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки (KSE) Юрій Шоломицький вважає, що закладений у бюджеті показник на рівні 29,1 на початку 2021 року — малореалістичний. За його словами, у першій половині наступного року, ми, навпаки, можемо спостерігати зміцнення гривні.
- Зараз ми закінчуємо з курсом 28,5. Показник у 29,1 закладено до кінця наступного року. Насправді, це закладені очікування великі девальвації. Я б оцінював його (показник курсу долара. — Ред.), як не дуже реалістичний та зависокий. Нам він не потрібен з точки зору балансу торгового й очікуваних надходжень від МВФ тощо. Прогнозисти кажуть, що наступного року у першій половині, можливо, курс гривні навіть укріпиться від ефектів надходження більшого капіталу, ніж його виходу з України. У другій половині він посилиться. Але, знову ж таки, якщо ми подивимося на те, яким є баланс, орієнтовно, фундаментальний торговий, то сказати, що повинно бути 30 грн за долар не можна. Таке може бути, якщо буде якась дуже погана ситуація у світі, що на нас позначиться, — зазначив Шоломицький.
Експерт також наголосив, що наразі фактори, які впливають на формування курсу, також дуже оптимістичні.
- На стрибки очікувати після Нового року не варто. З останніх тижнів помітно, що протягом одного тижня курс може коливатися від 28,5 до 28. Тобто 2% за тиждень спокійно курс може втратити або ж навпаки, зміцнитися. Те що ми спостерігаємо, наприклад, те, що було 28,5, потім опустилося майже до 27,8, тепер знов повертається, це більше одвічні проблеми пропозиції й попиту, які не повинні взагалі торкатися нашого розуміння, що є факторами для зміни курсу. А фундаментальними чинниками, які впливають на курс, є міцні наші позиції щодо експорту та імпорту, якими будуть можливості з виплати й рефінансування боргу. Вони, очевидно, наразі є досить оптимістичними для України, якщо ми кажемо, що програма з МВФ відновиться, а Нацбанк накопичив доволі непогані резерви. Тому очікувати якихось девальваційних тенденцій не варто, принаймні, не зараз, — пояснив керівник Центру макроекономічного моделювання КSE.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також зазначає, що відновлення переговорів із МВФ матиме позитивний ефект впливу на курс валют, а ось січневий локдаун особливого впливу на долар не матиме.
- Відновлення переговорів з МВФ — позитивна новина. Що стосується локдауну, то він не матиме особливого впливу на курс, скоріше, він навіть сприятиме посиленню гривні, оскількищо менше в українців буде можливості купити імпортні товари, то, відповідно, буде меншим попит на іноземну валюту. Закриття магазинів з непродовольчими товарами буде цьому також сприяти. Беручи до уваги те, що Україна експортує, а саме — продукти сільського господарства та метали, це все буде далі вироблятися й експортуватися. І, відповідно, експорт не буде обмежувати надходження валюти, — пояснив експерт.
Гліб Вишлінський також поділяє думку колеги і щодо відповідності закладеного у бюджеті-2021 курсу (на рівні 29,1. — Ред.) до реальних можливих показників. Виконавчий директор Центру економічної стратегії не радить орієнтуватися на цифри, прописані у держбюджеті на наступний рік, оскільки, насправді, це не є впливовим фактором на формування курсу. За словами експерта, потрібно дивитися на динаміку зовнішньої торгівлі.
- Власне, ми маємо зараз дуже хорошу цінову ситуацію, маємо дуже високі ціни і на зернові, попри менший урожай, і на інші сільськогосподарські культури, які Україна вирощує та експортує. І хоча ми маємо менший урожай різних культур на 10-20%, ціни є вищими на 20-30%. І валютні надходження є високими. Так само ми маємо дуже високі ціни на метали, які Україна експортує. Тобто за дві товарні експортні групи — продукти рослинництва та метали — ми отримаємо більші валютні надходження, ніж рік тому. Водночас ми маємо менші витрати валюти, бо коронакриза призвела до скорочення попиту на паливо. І це зменшило ціни на нафту та на природний газ. Тобто, те що Україна експортує, ми продаємо за вищі ціни, а те, що Україна імпортує, ми купуємо за менші ціни, ніж було раніше. Відповідно, це суттєво поліпшує український торговий баланс, який сьогодні є одним із найкращих за багато років, — говорить Гліб Вишлінський.
Крім того, ми майже не витрачаємо валюту на міжнародні подорожі, туризм і купівлю в інших країнах, окрім як через Інтернет. Хоча більшість трудових мігрантів залишилася за кордоном, вони й надалі працюють і надсилають гроші своїм родинам в Україну, додає виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Отже, підбиваючи підсумки, Гліб Вишлінський прогнозує, що, за базовими чинниками, все говорить про посилення гривні наступного року порівняно до нинішнього рівня.
Серед ризиків, які можуть негативно позначитися на курсі долара, експерт називає дії влади у напрямках впровадження реформ та виконання забов'язань перед міжнародними партнерами.
- Цей процес (зміцнення гривні. — Ред.) може зупинити влада, якщо не буде досягнуто домовленості та не буде виконано зобов'язання перед МВФ. Це стосується реформ та антикорупційного законодавства. Якщо ми не отримаємо фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів навесні, то нам буде важко пройти осінь наступного року, оскільки у вересні почнуться виплати за зовнішнім боргом, плюс у нас великий дефіцит бюджету на 2021 рік — 5,5% ВВП. Це все треба чимось фінансувати. Це буде поведінка влади щодо впровадження реформ — саме це буде основним чинником, що впливатиме на курс, — резюмував Вишлінський.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
