Як відновити режим сну після свят: у МОЗ склали список порад

10 січня 2021, 18:30

фото тематичне

Новорічна ніч, Різдво і тривалі вихідні — це гарний привід для відпочинку і святкувань, але після них іноді буває важко відновити звичний режим сну.

У Міністерстві охорони здоров’я склали перелік порад, як добре почуватися та швидше увійти у робочий графік.

Рекомендації для поліпшення якості сну:

  • Спробуйте відновити свій звичний графік сну за кілька днів до першого робочого дня. Пам’ятайте, що варто щодня лягати спати і прокидатися в один і той самий час (навіть у вихідні!).
  • Якщо ви полюбляєте перепочити вдень — варто за кілька днів до першого робочого дня відмовитися від денного сну, або ж дотримуйтесь режиму, за якого тривалість денного сну не перевищуватиме 45 хвилин.
  • Уникайте вживання кофеїну за шість годин до сну (кава, чай, більшість газованих напоїв, а також шоколад).
  • Не зловживайте алкоголем і відмовтеся від куріння, особливо перед сном.
  • Не вживайте важку, гостру, солодку їжу за чотири години до сну. Легкий перекус цілком припустимий.
  • Фізична активність корисна кожному, але не перед сном. Більше рухайтеся вдень, а ввечері вирушайте на легку прогулянку.
  • Зробіть комфортний для себе температурний режим у спальні та регулярно її провітрюйте.
  • Забезпечте тишу і зменште освітленість спальні під час сну. Приберіть електронні пристрої, зокрема, телевізори, комп’ютери, смартфони зі спальні, або принаймні вимикайте їх за 30 хвилин до сну.

У МОЗ нагадують, що доросла людина має спати щонайменше сім годин на добу, а молодь і люди з хронічними недугами потребують дев'яти годин сну. І тільки незначній групі щасливців достатньо спати до шести годин на добу. Це зумовлено генетичними факторами.

Окрім зовнішніх наслідків (сіре обличчя, синці під очима), недосипання спричиняє загальну млявість, уповільнення реакції, погіршує здатність приймати рішення — а це може призвести до аварії на дорозі, критичних помилок у роботі тощо, нагадують у  Міністерстві.

- Якщо регулярно недосипати, збільшується ризик появи хронічних захворювань — діабету, серцево-судинних недуг, гіпертонії, а також ожиріння, порушень імунної системи, психічного здоров’я тощо, - підсумовують у МОЗ.

Поділитись

Коментарі

Вгору