Громадянська мережа ОПОРА дослідила як часто нардепи від Черкащини голосують проти лінії своїх фракцій.
Голосування «проти фракції» — це коли депутат голосує не так, як більшість фракції/групи, до якої він входить. До прикладу, за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції».
Найчастіше, у 34 % випадків, «проти фракції» голосує Сергій Рудик, член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА». До квітня цього року він був позафракційним. Досить часто, у 32 % випадків, проти лінії фракції голосує і Владислав Голуб, також член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА».
Найбільш дисциплінованими є член провладної фракції Олег Петренко та Геннадій Бобов, член депутатської групи «Партія «Відродження», які голосують «проти» лише у 12 % випадків.
Представник цієї ж групи Валентин Ничипоренко «проти фракції» голосує у 17 % випадків. Його колега Володимир Зубик не підтримує більшість в 13 % випадків. Антон Яценко, також від групи «Відродження», з позицією своєї фракції не згідний в 14 % випадків.
- Якщо фракція одностайна у своїх рішеннях та усі її члени дотримуються фракційної дисципліни, здебільшого вони голосують спільно. Рівень такої дисципліни вказує наскільки однодумцями є члени фракції та як послідовно вони відстоюють свою спільну позицію. Голосуючи спільно члени парламентських партій і фракцій разом несуть політичну відповідальність за свої рішення, якими б вони не були. Періодичні голосування депутата проти фракційної більшості можуть мати місце, бо існують ситуації, коли фракція не має чіткої думки з певного питання. Тому її члени голосують на власний розсуд. Однак якщо парламентар надто часто йде «проти» більшості колег, це означає, що він має свою особливу позицію і не рахується з фракційною політикою, не підтримує рішень фракції, є «самостійною одиницею». Такі голосування можуть бути індикатором невдоволення депутата політикою своєї фракції або його «привілейованого» становища, коли питання спільної дисципліни на нього не поширюються, — пояснює аналітик громадянської мережі ОПОРА Олена Рибій.
За інформацією громадянська мережа ОПОРА
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
