Власноруч створити сорочку мрії допоможуть черкаські майстрині

12 листопада 2019, 19:35

Дві черкаські майстрині — Катерина Миронюк та Наталя Крамна-Таран спільно з черкаським осередком Національної спілки майстрів України, Галереєю народного мистецтва та Черкаським обласним краєзнавчим музеєм започаткували надзвичайно цікавий мистецький проект. Власне сама назва розкриває його сутність. "Своя сорочка ближча до тіла " — проект, в якому залюбки можуть взяти участь всі, хто має бажання власноруч вишити собі сорочку.

Не секрет, що ручна робота нині цінується дорого і не кожна з представниць прекрасної статі може собі дозволити придбати бажану річ за кілька тисяч гривень. А ось спробувати самій собі подарувати вишиту власноруч обновку можна.

Як поділилась Катерина Миронюк, ідея започаткування проекту "Своя сорочка ближча до тіла" зародилась під час надзвичайно популярних майстер-класів із народної вишивки, які майстриня вже не один рік проводить для початківців у Галереї народного мистецтва разом із колегою Наталією Крамною-Таран. Під час спілкування з "учнями" "школи вишивки" з’ясувалось, що далеко не всі з них мають сорочки з ручною вишивкою. Нині переважна більшість носить вишитий у машинний спосіб одяг. Тому майстрині вирішили допомогти виправити таку ситуацію, спонукавши аматорок до великої роботи над вишивкою сорочок для себе.

Відомо, що у давнину кожна дівчина чи жінка обов’язково мала у скрині до двох десятків сорочок на всі випадки життя. Катерина Миронюк та Наталія Крамна-Таран, допомагаючи надолужити втрачені традиції, вирушили за ідеями до черкаських краєзнавців та етнографів.

Проект прийшовся до вподоби завідувачці відділу етнографії Черкаського краєзнавчого музею Вікторії Наумчук. Вона не просто прийшла у захват і цілком підтримала ідею майстринь, але й допомогла інформаційно та практично — учасникам групи вишивальниць-аматорок було продемонстровано давні сорочки з фондів музею. Вікторія Миколаївна предметно розповіла про традиції вишивки, притаманні Черкаському краю, орнаменталістику та символіку вишивки, яку ще наші прабабусі вкладали у свої сорочки. Завдяки цьому кожна із учасниць проекту мала змогу обрати собі варіант вишивки сорочки та втілити її в готовий виріб.

Між іншим, у музеї вже відбулося дві такі ознайомлювальні зустрічі, але невдовзі заплановано ще кілька.

— Подивимось інші орнаменти, варіанти крою народної сорочки в традиції Черкащини - кольори, розташування, розміри всіх елементів, — розповідає Катерина Миронюк. — Ті, хто ще не визначився, можливо, нарешті визначаться та згодом вишиють собі сорочку. А зустрічі у музеї є доброю мотивацією для подальшої роботи. Ми фіксований термін для проекту свідомо не визначили, тож можна вважати його довготривалим. Дехто із тих, хто долучився до нього, взагалі працює в індивідуальному порядку. Потрібно лише велике бажання. Хто ще хоче долучитися, нехай долучається. Всіх залюбки введемо у курс справи. Якщо людина просто боїться почати, то наш проект якраз для того і створено, аби попри усі сумніви жінки розпочати створювати собі сорочку. Подивитись, послухати, надихнутись і розпочати. Ми запрошуємо у Галерею народного мистецтва, де збираємось на уроки вишивки щосуботи на 11 годину.

Ініціаторки проекту "Своя сорочка ближча до тіла" сподіваються, що коли аматорки врешті завершать роботу, їхні сорочки стануть основою для великої виставки.

Коментарі

Вгору