Верховна Рада України проголосувала за відкриття ринку землі у ніч на 31 березня. Це рішення викликало неоднозначну реакцію суспільства та самих народних депутатів. Журналісти “Про все” дізналися позицію щодо прийнятого законопроєкту представників аграрного сектора Черкащини.
За реформою, ринок землі має запрацювати уже з липня 2021 року. До 2024 року діятиме лише для фізичних осіб, а від 2024 - і для юридичних. У 2021-2023 роках можна купувати лише до 100 га на особу, від 2024 року - до 10 тис. га. Іноземці не зможуть купувати до прийняття відповідного рішення на Всеукраїнському референдумі, а державну землю продавати заборонено.
І "за" і "проти" реформи одночасно
Фермерка з Тального, заступниця директора ПСП “Лідер” Галина Мегей говорить, що її ставлення до реформи неоднозначне.
- Я і “за” і “проти” одночасно. “За” тому, що зараз багато людей хочуть продати свою землю і продають, шукаючи різні для цього способи. А аграрії, такі як ми, купити цю землю до реформи не могли. Багато селян підписують зі своїми фермерами договори тільки на 7, рідко на 20 років, про 40 і мова не йде, - каже пані Галина.
Підприємство, на якому працює Галина Мегей, займається тваринництвом. Це довготривалий проєкт, який окуповується мінімум за 10 років.
- Як ми можемо планувати будівництво ферм, вкладати інвестиції, якщо точно не можемо знати скільки “пайовиків” відійдуть від нас і скільки землі у нас після цього залишиться. Після реформи ми зможемо купити достатню кількість земель для нас, також плюс у тому, що іноземцям поки заборонили купувати українську землю, - говорить фермерка.
Проте, є у реформі і недоліки. Зокрема, невеликі фермери вбачають ризики для себе в конкуренції з великими агрокомплексами.
- Реформа дозволяє від 2024 року скуповувати землі юридичним особам, тобто великим агрокомплексом, у яких, відповідно, і коштів більше. Наприклад, у нас середнє підприємство і ми конкурувати з ними не зможемо. А що вже говорити про “маленьких” фермерів? Такі агрокомплекси пропонуватимуть більші ціни і ми просто втрачатимемо свої землі, - зауважує Галина Мегей.
Ще однією проблемою, на думку фермерки, є непрозорість служби Держгеокадастру.
- З цією установою важко співпрацювати, - розповідає пані Галина, - ми не знаємо чого точно очікувати і як саме діятимуть управлінці.
“Земельна реформа знищить фермерство та малих сільгоспвиробників”
Директор агрофірми “Шульц”, депутат Черкаської обласної ради ВО "ЧЕРКАЩАНИ" Олександр Лупашко говорить, що земельна реформа, якою вона є зараз, нічого доброго для України не прогнозує.
- У країні надзвичайна ситуація, карантин, а Верховна Рада серед ночі ухвалює закон про ринок землі. А ті нардепи, які голосували за цей законопроєкт думали тільки про те, аби прийняти рішення, ніхто з них не зустрічався з фермерами, сільгоспвиробниками чи пайовиками, не чув їхньої думки, - говорить Олександр Лупашко.
- Уже так звані “бігунки” шукають та підбурюють людей продати їм паї, видають гроші під розписку. Тому фермери уже не будуть вклади кошти у ту землю, яку, можливо, скоро продадуть великим агрокомпаніям, - каже пан Олександр.
Директор агрофірми впевнений, що від земельної реформи першим постраждає тваринництво.
- Витрати постійно зростають, наприклад, на корм для тварин, а молоко падає в ціні. Плюс до всього, ще повинні із загальної суми сплачувати ПДВ. Ми втрачаємо великі кошти, які призначені для розвитку підприємств, для побудови ферм. Тваринництво не отримує жодних дотацій, - каже пан Олександр.
За його словами, втрати також понесуть фірми, які прив’язані до сільгоспвиробників. Це ті, хто торгують запчастинами, сільгосптехнікою, знаряддями, які використовуються для роботи на землі.
На думку директора агрофірми, ринок землі в країні бути повинен, але не в тому вигляді як прописано у законопроєкті.
- Потрібно, щоб держава або Державний банк України виступали покупцями. Якщо хтось хоче продати свою ділянку - нехай іде до банку, а покупець уже там візьме землю в оренду, - каже пан Олександр.
Олександр Лупашко наголошує на тому, що фермери - це єдині люди, хто забезпечує продовольчу безпеку всієї країни.
- Також, саме вони підтримують соціальну сферу, ремонтують дороги, виділяють кошти для шкіл, дитсадків і лікарень у селах. Фермери, а не держава, - каже пан Олександр.
"Україна зараз не готова до відкриття ринку землі"
Експерт Володимир Гамалиця, керівник "АгроТВ" говорить, що питання ринку давно назріло, але біда в тому, що відкривати його варто «на підйомі» економіки для стимулювання росту.
- І відкривати з добре продуманими механізмами взаємодії. Щоб люди, які сьогодні працюють на землі, мали доступ до дешевих грошей – кредитних ресурсів з вартістю 1-5% річних. Аби вони могли конкурувати з потужними компаніями і спекулятивним капіталом. Краще багато невеликих господарств, як у Європі, ніж здоровенні поля в руках латифундистів, - розповідає пан Володимир.
Чи насправді відкриття ринку землі так страшно, як деякі думають?
- Зараз страшно. Перше – досі немає чітко прописаних умов. Друге – відкриваємо в умовах глобальної кризи, поглибленої коронавірусом. Без підтримки малого і середнього аграрного бізнесу. Якщо хтось думає, що до 2021 року все пройде, дуже помиляється.
У нас купа проблем з кадастром, валом випадків різноманітних рейдерств. Також багато нових «агрофірм», які сьогодні створені з метою скупити паї. Хоча б через довготривалу оренду. Ми часто виїздимо на такі випадки, найближчий був на Шполянщині. Коли одна агрокомпанія раптом побачила, що договори оренди розірвані і укладені з іншою компанією. Самі ж пайовики стверджують, що навіть не мали розмови з представниками. Все було зроблено через держреєстратора з Ротмистрівки. І це стало приводом для засідання антирейдерського штабу ОДА. Тепер таких випадків буде море.
Ми зараз спостерігали безпорадність влади і МОЗ перед пандемією. Укрспирт, який може забезпечити усіх антисептиками, стояв без руху через бюрократичні перепони. Ми влетіли в шалений дефіцит антисептиків тоді, коли мали все, щоб дефіциту не було. І ці люди зараз продаватимуть землю…
Як зняття мораторію на продаж с/г землі вплине на роботу аграріїв?
- Погано вплине. Аграрії будуть акумулювати кошти. Не будуть вкладатися в техніку, в агротехнології, в ґрунт, в зарплати. Це ріст безробіття на селі, зупинка ринку агротехніки і засобів захисту рослин. Це буде серйозна галузева криза, де задіяні до 4 мільйонів людей.
Чи кинуться люди масово продавати землю, чи чекатимуть поки ціна зросте?
- Ціна не буде швидко рости. Насправді, коли говоримо про ціну землі в Європі, то вона корелює з ВВП країни. У нас земля буде відносно дешева для великих гравців. І рости буде повільно. За прикладом Литви, лише реальний вступ до ЄС вплине на ціну землі.
Тому логічно відкривати ринок в обмін на вступ до ЄС, а не на черговий транш МВФ.
Чи будуть люди продавати? Будуть. В умовах кризи, коли потрібні будуть ліки і т.д., люди будуть вимушені йти на крайнощі.
Хочу наголосити – земля і вода, це наш останній ресурс. Заводи можна збудувати, землю не збудуєш. Для того щоб продавати товар, потрібно, щоб відбувся аудит земель, було чітко відрегульоване законодавство і здійснювався справедливий адекватний контроль. А не так як зараз, коли в окремих регіонах держреєстратор з керівником поліції і прокуратури дають одним агрофірмам індульгенцію, а інших витискають з ринку.
Як зробив би я. Ринок вводив через пілотний проєкт в певному регіоні. Починаючи з тих земель, де ціна помилки нижча. А потім по мірі відпрацювання механізмів – до тих земель, які є стратегічно важливими. Де досить опадів і які мають найвищу ціну.
"Ключові положення законопроєкту про відкриття землі відповідають вимогам середніх і малих аграріїв"
Всеукраїнська Аграрна Рада, яка зареєстрована в Умані, оприлюднила свою позицію щодо відкриття ринку землі.
Аграрії вважають, що визначним досягненням є те, що початкова редакція законопроєкту, яку розробив та запропонував уряд Гончарука в інтересах аграрних латифундій, транснаціональних фінансових спекулянтів та яка вела до знищення середніх і малих аграріїв, була кардинально видозмінена.
Ключові положення схваленого Верховною Радою України законопроєкту про відкриття землі відповідають вимогам середніх і малих аграріїв, що були затверджені членами ВАР влітку минулого року.
Разом з тим Всеукраїнська Аграрна Рада зазначила, що зміни були внесені в законопроєкт лише після того, як країну сколихнули масові протести аграріїв, а також економічна та політична криза, викликана масштабним поширенням нової коронавірусної інфекції COVID-19.
- Цілком очевидним є те, що лобісти аграрних олігархів не залишать спроб внести зміни до законодавства, або створити «лазівки» для того, щоб, використовуючи дешеве іноземне фінансування, викупити величезні масиви землі, створити в Україні земельні латифундії і видавити середніх і малих аграріїв з оброблюваної ними землі, - йдеться у повідомленні ВАР.
Аграрії також зазначили, що сьогодні перед ними стоять нові виклики – боротьба за проведення Всеукраїнського референдуму, а також протидія впровадженню «ліберального» ринку землі, не дивлячись на пропаганду, яку обов'язково розгорнуть його прихильники.
- Всеукраїнський референдум повинен остаточно закріпити те, що українська сільськогосподарська земля має належати виключно громадянам України, - повідомляє ВАР.
Підготувала Інга Голик
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
