Мандрівник, арт-директор студії crispmotion.com побував у багатьох бідних країнах світу. Після таких подорожей Матвій точно знає, в Україні все не так погано, як здається, пише in.ck.ua.
В Індії тебе цінують не за твої гроші або знайомства, а за те, який ти є
За своє життя встиг побувати в Індії, Туреччині, Кенії, Танзанії, Руанді, Уганді, Великобританії, Мексиці та Росії. Найбільше запам’ятався той факт, що в багатьох набагато бідніших країнах, ніж Україна, люди більше вміють радіти життю. Цьому треба повчитися…
Подорожувати почав на першому курсі університету. Це був автостоп в Полтаву, ми з другом десь почули, що так можна подорожувати безкоштовно, взяли 8 гривень на двох і поїхали. Не можу сказати, що це була легка подорож, але було цікаво.
Вперше поїхав за кордон у Індію. Мені випала нагода бути частиною команди волонтерів, яка працювала з сиротами і дітьми з дуже бідних сімей по всій Калькутті. Вдень ми фарбували і ремонтували шкільні класи, де вони вчаться, а ввечері спілкувалися з дітьми, пригощали їх їжею з Макдональдсу, разом грали в футбол чи крикет. Ми провели там три тижні, але мені так сподобалось, що я залишився б там і на рік. Хотілося б побачити всіх цих людей, за якими дуже сумую. Там я потоваришував з деякими дітьми, ми досі спілкуємося в фейсбуці, коли у них є доступ до інтернету. В Індії тебе цінують не за твої гроші або знайомства, а за те, який ти є.
В Африку їздив у складі волонтерської команди будувати резервуари для збору дощової води. В багатьох африканських селах за водою треба іти по декілька кілометрів. Зазвичай воду треба брати в низині і тягнути дві каністри під гору. Вода настільки брудна, що у нас в такій ніхто навіть ноги не мив би, не те що пити…
Люди там живуть у дуже маленьких домівках без вікон, дітям в школу часто доводиться ходити в інше село за десятки кілометрів. Самі африканці, на перший погляд, дуже ліниві – часто можна побачити людей, які просто лежать під пальмою біля дороги і дивляться на машини, які проїжджають повз. Але коли вони беруться до роботи, то працюють втричі швидше за нас.
Якщо будете в Уганді, обов’язково спробуйте рафтинг на річці Ніл. Це була одна з найкрутіших подій в моєму житті. Щоб не бути голослівним, рафтинг в Уганді має найвищий рівень – 5. Деякі пороги понад 4 метри заввишки! Це було неймовірно, до того ж на півшляху ще й пішов дощ, що додало Нілу ще більшої краси.
Для більшості українців Туреччина – це просто готелі “all inclusive”, але це дурний стереотип. Я був у Стамбулі, і він виявився невимовно цікавим містом. Там дуже багато історичної архітектури, храмів і мечетей. Чого тільки вартий місцевий базар! Море хоч і не придатне для відпочинку, але порт має неперевершений вигляд! Якщо Ви любите міста з історією, Стамбул – це те, що треба.
У мене є своєрідна “ломка” за подорожами
Часто люди доводять подорожі до своєрідного культу чи сенсу життя. Звичайно, зараз це нереально модно, особливо з появою інстаграма. Але для мене це просто можливість насолодитися самим процесом. Не важливо, їдеш ти кудись в інші країни, чи просто на Західну Україну, головне – не сидіти вдома.
Мені більше подобається подорожувати в компанії. Тоді є змога розділити момент захоплення від побаченого з тим, хто поряд. А якщо ти сам, то і немає кому сказати: “Чувак, викупай, оце крутотень!” Для партнера дві найважливіші риси: невибагливість і почуття гумору. Все інше – дрібниці.
Для орієнтування у місцевості в незнайомих місцях найчастіше питаю у людей або використовую GPS на телефоні. Мовних бар’єрів під час подорожей загалом не виникає, майже завжди можна знайти людину, яка розуміє англійську. В Латинській Америці з цим, звичайно, важче, проте я знаходив вихід із ситуації.
Вирушаю в подорожі завжди по-різному: іноді цілий рік вдома, а іноді кожний місяць десь буваю. У мене є своєрідна “ломка” за подорожами, як то часто є у мандрівників. Без цього ніяк: якщо вже підсів, назад дороги немає.
Про подорожі Україною та Черкащиною
Я об’їхав майже всю Україну. З обласних центрів у моєму переліку є Київ, Житомир, Рівне, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Хмельницький, Вінниця, Одеса, Полтава, Дніпропетровськ, Сімферополь. Але найпрекраснішими місцями я назвав би майже все, що є на Івано-Франківщині. Там дуже гарна природа. Ще можу виділити водоспад Шипіт, наш Буцький каньйон, дуже красиву панораму на місто Заліщики, якщо дивитися на нього з іншого берега. Неперевершені також за красою місця Криму біля Севастополя.
Черкаська область, звичайно, не наймальовничіша в Україні, але навіть у нас є багато чого цікавого. Просто ці місця не надто відомі загалу. Як я уже і казав, дуже гарно в Буцькому каньйоні, ще, звичайно, в Каневі, гарний парк є в Корсунь-Шевченківському. Не можна не сказати і про кар’єр, що знаходиться поблизу Сміли.
Життя в нашій країні набагато краще, ніж ми думаємо, просто українці звикли себе жаліти
За менталітетом мені найближчі люди в Індії. Дуже щирі та добрі. Нам є чого у них повчитися. В цій країні я багато спілкувався з сиротами. Вони одразу сприймають тебе дружньо, адже ти ще не ніяк заплямував свою репутацію, тому в них немає причин ставитися до тебе насторожено. Я думаю, така риса не завадила б і нам. Найважливіше, що у них є, це дружба. Мабуть, саме про них співав Кузьма: “Не маючи нічого – мати все”.
Після подорожей іншими країнами я зрозумів, що життя в нас набагато краще, ніж думає більшість українців. Коли у вікнах є скло, а в крані гаряча вода – це нереально круто. Коли в школу тобі йти не 16 кілометрів пішки, а декілька кварталів – це круто. Коли тобі не треба з братами спати по черзі на підлозі, бо на всіх не вистачає ліжок – це круто. Ми звикли себе жаліти, хоча насправді в Україні все не так погано.
Мандрівникам-початківцям і тим, хто ніяк не може наважитися на перший крок і зірватися з насидженого місця, я порадив би подивитися мотиваційний ролик Шайї Лабафа “Just do it”. Він вже все сказав, додати нічого. Почніть із Західної України, вона нереально крута!
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
