У понеділок, 5 жовтня, в одному із найстаріших друкованих видань Черкащини відбулося відкриття персональної фотосушки фотокореспондента Олега Ганіна. Окрім фотосушки у приміщенні "Черкаського краю" було презентовано ще одну ретроспективну фотовиставку, яка демонструє документальні фотографії, які з’являлись на газетних шпальтах у різні роки її існування.
— Ми вирішили розпочати наші офіційні святкування саме з фотографій, — розповіла головний редактор газети Тетяна Калиновська. — І знаєте, мали дуже велику приємність розглядати архівні фото та зануритись завдяки ним в нашу історію. Змінювалось обличчя газети і так само змінювались сторінки видання за тематикою та підходами. Але газета без якісних фотографій, як часто говорять газетярі, сліпа. Бо вона є не просто якимось зображальним або ілюстративним засобом, а подає інформацію, містить певну тональність, настрій та інколи у фотографічний спосіб подає подію краще, ніж слова.
— У двох залах приміщення "Черкаського краю" розмістилась ретроспектива тих фотографій, які в різні часи створювались фотокорами "Черкаської правди", яка була предтечею нинішнього видання. Серед них — Ігнат Діамент — його знімки зараз можна побачити на сторінці Фейсбуку, присвяченій ретро-Черкасам, Ігор Волчков, Олександр Резніков, Дмитро Гутман, Володимир Олійник, Михайло Левін, Матвій Зорін, Володимир Роговий, Василь Давиденко, Володимир Ромодан, Олександр Пронько табагатоінших особистостей. А в іншій залі — фотосушка Олега Ганіна, на якій представлені роботи, що зазвичай потрапляють на шпальту в якості репортажної фотожурналістики. Це такий собі зріз історії, — додав заступник головного редактора "Черкаського краю" Роман Кирей. — Мати в штаті фотокореспондента, навіть надзвичайно талановитого — у нинішніх умовах велика розкіш. І тому таку прерогативу мають головним чином центральні друковані видання. Але нам дійсно пощастило, що у нас є Олег Ганін, який працює з величезним натхненням і який допомагає зробити видання більш інформаційно та художньо цікавим.
Експозиція зібрала в єдину гармонійну експозицію лише кілька десятків із десятків сотень різнопланових світлин, які Олег Ганін встиг зробити за десять років своєї роботи в газеті. Але саме таких ,що якнайкраще дають уяву про роботу фотожурналіста, що має виконати особливу місію — влучно "зловити" емоцію події. Тож, представлені роботи Олега Ганіна — не є художніми у певному сенсі. Більшою мірою вони чудовий приклад талановитої сучасної документалістики.
До речі, Олег Ганін залишається справжнім хранителем плівкової чорно-білої фотографії. Серед прихильників "цифри" він вдається магом-чарівником, що знається на такий собі особливій магії.
Колеги Олега Ігоревича стверджують, що плівкова фотографія передусім змушує більш прискіпливо думати над кожним кадром та дійсно мати надчуття.
— Сам процес заворожує не лише моментом, коли робиш фото і фактично зупиняєш мить. А коли сам береш проявник, потім закріплювач та чаклуєш, — зазначив Олег Ганін. — Нині те, чим я захоплююсь вже багато років, називають просто — hand-made. Але така ручна робота над фотографією на відміну від загально доступних цифрових світлин сьогодні надзвичайно цінується у світі. Тобто, знову повертається все добре забуте старе. І це не може не надихати.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram