Наприкінці травня в Кам’янці, в межах історико-культурного заповідника, має відбутись великий форум науковців міжнародного формату. Запрошені на нього вчені досліджують унікальні червонокнижні рослини, а також релікти та ендеміки (представників рослинного світу, які поширені лише в одному місці на планеті). Наковці заповідника зауважують, що вирішили скликати наукову конференцію у зв’язку з тим, що нині ведуться активні роботи з рекреаційного перетворення Тясминського каньйону. Власне перед біологами нині стоїть важливе завдання — зберегти та захистити унікальну фауну та флору каньйону.
Алла Єфремцева, науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури Кам’янского історико-культурного заповідника розповіла — чому саме територія Тясминського каньйону знову привернула увагу біологів світу.
— Ми маємо в Тясминському каньйоні дійсно унікальну природну фауну та флору. Тут, наприклад, росте ковила та рідкісні папороті, півники угорські, тобто рослинність, яка є характерною для степової зони України. Але саме мохи, які ростуть у цьому каньйоні, є найбільш цікавими, адже є реліктовими. Ще в 1926 році видатний вчений український біолог, академік Андрій Лазаренко, відкрив у Тясминській долині мохи, які можна віднести до реліктового комплексу. Це п’ять видів мохів, які збереглися ще з Льодовикового періоду, — розповіла Алла Павлівна. — Особливість їхнього збереження до цього часу полягає в тому, що вони можуть досі живитись природніми вапниковими водами. Вапняк, який тут залягає, діє як своєрідний консервант.
Серед п'яти видів мохів на схилах Тясминського каньйону можна побачити дематодон український. Цей мох є ендеміком, адже більше ніде на планеті вже не зустрічається.
У 70-ті роки до цієї місцини приїздив ще один видатний український вчений, кандидат біологічних наук Віталій Вірченко. Він вивчає саме кріофіти, тобто мохи. Після нього тясминські мохи, за словами Алли Єфремцевої, ніхто настільки ретельно не досліджував. Але сьогодні, мабуть, настав саме той момент, коли це конче необхідно.
— Ми хочемо окрім Віталія Михайловича запросити до нас академіка Якова Дідуха, під редакцією якого писалась Червона книга України. Будуть представники наукового світу, які також досліджують лишайники, — додала науковий співробітник. Шановане наукове представництво має дати рекомендації щодо збереження флори Тясминського каньйону.
До речі, людиною мохи використовувались здавна з лікарською метою (наприклад, з моху роду сфагн робились антисептичні пов'язки), а деякі народи використовують мохи, як пелюшки та для теплоізоляції помешкань. Науковці використовують мохи, як індикатори чистоти повітря. Окрім цього, мохи у світі використовуються з декоративною метою та для озеленення.
Читайте також: Дивовижні пейзажі та рідкісні рослини: В області облаштовують унікальний каньйон, який входить до «Семи чудес Черкащини»
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
