У селі Колодисте на Черкащині, знайшли поховання з часів козаччини. Могилам майже 200 років, пише Суспільне.
З десяток старовинних поховань виявили волонтери та місцеві жителі на під час толоки на покинутому козацькому цвинтарі, розповідає організатор заходу – краєзнавець Роман Маленков. Він досліджує забуті старовинні кладовища, аби привести їх до ладу та внести до офіційних реєстрів культурної спадщини. Цього разу зібрав волонтерів у селі Колодисте.
45 старовинних козацьких хрестів, найстарший із яких датується кінцем 18 століття, а ще – 150 могильних плит пізнішого періоду. Це все, що лишилося від старовинного козацького цвинтаря, загальною площею понад 13 тисяч квадратних метрів. Це – результат попередньої експедиції Романа Маленкова у село Колодисте.
"Наприклад, на одному хресті написано «1810». Цей хрест архаїчний, колоритний. Він мені найбільше подобається на цвинтарі в Колодистому. Взагалі, на мою думку, цей цвинтар – один із найбільш колоритних на Черкащині, а, може, й в Україні загалом".
Роман Маленков живе у Києві, але збирає відомості та відвідує забуті поховання по всій Україні.
"Колись цей цвинтар був заповнений повністю плитами і кам’яними хрестами. Кам’яні хрести зруйнували і забрали у 30-тих роках минулого століття російські окупанти", – розповів Роман.
Загалом на толоку в Колодисте зібралися до пів сотні людей, розповів один з організаторів Андрій Яровий.
"Крім того, що організовуємо толоки, ми робимо цифрові копії хрестів, щоб зафіксувати стан та порахувати їхню кількість, щоб тоді простіше було знайти десь у хащах. А ще — для того, щоб зробити у майбутньому якийсь віртуальний музей, щоб всі змогли побачити цю спадщину", — пояснив він.
Таких забутих цвинтарів, зазначив Андрій Яровий, понад тисячу по всій Україні. У Колодистому усе порівняно гарно збереглося:
"Це тому, що він якоюсь мірою був законсервований. Лише старі люди, невелика кількість місцевих знали про нього".
Під час толоки у кущах волонтери наново відкрили давно забуті з десяток могильних плит. Навіть старіших, ніж відомі до нині, розповів архітектор-реставратор Анатолій Ізотов:
"В принципі, нескладно реставрувати, матеріал м’який. Це пісковик, він піддається розчищуванню. Є спеціальні розчини, які виводять плісняву, грибок, бруд. Після того хрест покривається гідрофобізатором – він дає можливість каменю дихати, але не дає можливості волозі зайти всередину".
Чимало хрестів і надгробків перебувають під землею. Для коректної роботи з ними запрошуватимуть археологів та студентів-істориків. Потому цвинтар на свій баланс візьме місцева тергромада.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
