На Черкащині рятують тисячолітнє дерево. Велетень росте на території заповідника "Холодний Яр". Йому загрожують хвороби та шкідники, які дедалі більше дошкуляють. Українські науковці та фахівці з-за кордону вирішують, як допомогти дереву вижити, йдеться в сюжеті 5 каналу.
Арбористи обстежують стовбур тисячолітнього дуба Залізняка. Переміщуються гілками обережно – вони можуть бути крихкими. Гілку за гілкою простукують і визначають, які ще живі. Для віку тисяча років – стан задовільний, каже арборист Валентин, але серйозні проблеми вже є – частина дерева суха.
"Великі гілки можуть розколотися, тому потрібно доглядати, але такі дерева – вже дуже сильно борються за життя і кожен листочок, кожна гілочка є дуже важливою. Тому тут треба додержуватися принципу мінімального втручання", – розповів арборист Валентин Скубак.
Доки арбористи перевіряють горішню частину дуба, науковці радяться біля коренів. Їх дедалі більше вражає і нищить деревний гриб, а стовбур зрешетили червонокнижні жуки-вусачі.
"Існує багато нюансів, які впливають: кліматичні умови, гриби, які нищать корінну систему, кислотність ґрунту, яка теж не дуже сприяє розвитку дерева – це все негативно впливає. Ми бачимо, як із року в рік все більше з’являється сухих гілок і з цим треба щось робити", – наголосив керівник Національного природного парку "Холодний Яр" Богдан Легоняк.
Дерево почало всихати ще з 90-х років. Тоді навколо крони зробили отвори, в які закачали спецдобрива. Була навіть спроба застосувати органіку – туші худоби.
"Це закопували, щоб підвищити оту родючість ґрунту, щоб дати якісь елементи додатково. Але це тисяча років: тут уже і ґрунт помінявся, і хімічний склад, іродючість, тому важко вгадати, що йому треба. Також знижується рівень ґрунтових вод, посухи – це може впливати", – пояснив заступник директора Національного ботанічного саду Микола Шумик.
Вік цього дуба – феномен, кажуть фахівці. Спинити всихання в такому старому дереві неможливо. Секрет довголіття дерев-патріархів – у сприятливих умовах для росту та повному наборі ДНК. Науковці планують його виділити, щоб дерево клонувати.
"Оксфордський ботанічний сад визначать геном дуба Залізняка. Саме через ці технології ми можемо отримати відповідність тієї чи іншої рослини", – запевнив заступник голови правління ГО "Патріоти рідного краю України" Роман Михайлич.
Реліктовий дуб названий на честь Максима Залізняка – ватажка козацького повстання Коліївщина. Він саме діяв у цих краях Черкащини. За інформацією місцевих краєзнавців, тут бували Тарас Шевченко і Богдан Хмельницький. За уточненими підрахунками науковців, дереву близько 1100 років. І щоби подовжити його життя, до "Холодного Яру", де росте дуб, з’їхались українські та закордонні науковці.
"Це той ресурс, який не є відновлюваним, бо ці дерева пам'ятають історію, різні клімати. Вони живі архіви природи і їх треба зберігати, а доглядати треба дуже обережно, бо вони дуже чутливі. З пошаною треба підходити до них", – зауважив арбористичний експерт із Польщі Пьотр Тишко-Хмельовец.
Науковці спільно підібрали догляд за деревом – підгодовування та захист від шкідників. Втручання мінімальне, щоб не нашкодити велетню. Науковці визначили, що дерево нині напівживе, але в його віці – це норма. Є гілки, які ростуть і зеленіють – це дає надію на його ще довге життя.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
