Ще двоє дівчаток та четверо хлопчиків із різних куточків нашої області отримали нову сім’ю в Черкасах. До себе на виховання та спільне проживання їх взяла родина Василя та Вероніки Темченків, яка вже має двох рідних доньок. Усі разом мешкатимуть в одному з будинків, зведених за допомогою німецького фонду «Міст у життя».
– Тішуся, що ще одна родина має змогу дарувати сімейне тепло маленьким українцям. І діти, які з різних причин не можуть проживати в рідній сім’ї, отримуватимуть батьківську любов і тепло. Ми ж зі свого боку й надалі підтримуватимемо цю чудову ініціативу, спільно перемагаючи бюрократію та утверджуючи в Черкасах традиційні цінності, – прокоментував заступник міського голови Юрій Ботнар. – Поза тим, хочу відзначити хоробрість батьків, які беруть на себе наскільки відповідальну місію: виховувати свідомих громадян нашої держави.
Нині в Черкасах офіційно обліковується 281 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування.
Як розповіла очільниця служби в справах дітей Світлана Шишлюк, натепер у нашому місті функціонує 10 дитячих будинків сімейного типу (у них виховується 68 дітей) та 9 названих сімей (у них – 16 дітей).
– Будинки сімейного типу та названі родини – це гарна можливість для дітей потрапити в ті умови, в яких вони, власне, і мали б зростати, – говорить вона. – Коли бачиш посмішки на обличчі дітей, які ще вчора лягали спати в дитячому будинку, усвідомлюєш, наскільки важливо, аби вони жили в любові, радості та відчували, що про них турбуються.
34-річний Василь Темченко зізнається: із дружиною завжди любили дітей і мріяли про всиновлення ще від перших днів одруження. Разом пара вже близько одинадцяти років. До того, як взяти шістьох дітей собі на виховання, спілкувалися з ними впродовж кількох місяців.
– Ми весь час зідзвонювалися: вони цікавилися нами, ми – ними, – пригадує чоловік. – Кожна дитина, будь-якого віку хоче жити в сім’ї. Хоче, аби її хтось підійшов та обійняв, сказав, що вона найкраща та як вона потрібна своїм рідним. Якось я спілкувався з дитинкою із притулку, запитав, як день, хто до них приходив. А у відповідь почув: «Кому я потрібен?». Тож ми, дорослі, маємо докласти зусиль, аби в них ніколи не виникало подібних думок, не втрачали довіри до людей. І вже коли виростуть, щоб відчували себе повноцінною частиною суспільства.
За інформацією прес-служби Черкаської міської ради
Читайте також: Черкаська родина створила будинок сімейного типу.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
